Доктор радить, консультує, інформує

 

Уважаемые родители старшей группы!

 

Для оформления документов ребенка в школу необходимы: форма 026 и форма 063.

1. Диспансеризация в детском саду № 148. Специалисты: ЛОР, окулист, хирург, логопед, эндокринолог. Стоматолога и психиатра нужно пройти самостоятельно в поликлинике по месту жительства. Прием психиатра в детской поликлинике на ул.Косиора (пн, чт 11.00-16.00, вт, пт 09.00-14.00).

2. Необходимо сдать анализы: общий анализ крови, общий анализ мочи, анализ крови на сахар, соскоб на яйца глист.

3. В 6 лет ребенок должен быть привит (вакцина в наличии): АДС (дифтерия, столбняк), ОПВ (полиомиелит), КПК (корь, эпидпаротит, краснуха), реакция Манту. При необходимости -  консультация фтизиатра.

4. Заключение (в форме 026) пишет педиатр детского сада после прохождения всех специалистов.

 

Доктор поликлиники, медсестра ДНЗ № 148

 

 

Шановні батьки!

 

Згідно наказу управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради від 22.12.2016 № 214 «Про запровадження посиленого протиепідемічного режиму в навчальних закладах міста» з 28.12.2016 в дошкільному закладі оголошено протигрипозний режим.

Будь ласка, під час перебування в приміщенні  дошкільного закладу користуйтесь засобами індивідуального захисту (респіраторними масками) та бахілами.

 

Адміністрація закладу

 

 

 

ОБЕРЕЖНО - ГРИП!

 

 

      Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті.

      Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги.

     Найчастішим ускладненням грипу є пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

     Грип дуже легко передається від людини до людини повітряно-крапельним шляхом — коли хвора людина кашляє, чхає чи просто розмовляє. У зоні зараження перебувають усі в радіусі 2 метрів навколо хворого.

    Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих протягом усього періоду прояву симптомів — це, в середньому, 7 днів.

    Вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватись кількох простих речей.

     Навіть якщо ознак хвороби немає:

    - Уникати скупчень людей - аби зменшити вірогідність контактів із хворими людьми, при тому що деякі з них є заразними навіть до появи очевидних симптомів. Особливо актуально під час сезону грипу та епідемій.

    - Користуватися одноразовими масками при необхідності — щоб захистити себе чи оточуючих від зараження.

    - Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання — як у помешканні, так і в робочих приміщеннях, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, що можуть залишатися активними впродовж годин після перебування у приміщенні хворої людини.

   - Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

   - Мати чисті руки — інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтесь за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишились від дотиків рук інших людей. Тому необхідно часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем із вмістом спирту.

   - Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками - як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті.

    Якщо з'явилися ознаки хвороби, додаються ще кілька нескладних заходів:

    - Залишатися вдома при перших ознаках хвороби — не йти на роботу або, якщо захворіла дитина, не вести її до школи чи дитячого садочка, щоб не провокувати погіршення стану хворого і не наражати оточуючих на небезпеку, яка може виявитися смертельною для деяких з них.

   - Ізолювати хвору людину - виділити їй окрему кімнату і посуд, визначити одну людину, яка доглядатиме за нею, і по можливості триматися на відстані 2 метри від хворої людини.

   - Прикривати рот і ніс під час кашлю та чхання - аби запобігти розпорошенню інфікованих краплин слизу, які є основним джерелом зараження.

    Дотримання цих елементарних правил суттєво підвищує Ваші шанси уникнути небезпечного захворювання і здатне зберегти життя Вам і людям, що знаходяться поруч з Вами.

    Щорічна вакцинація є найефективнішим засобом для захисту організму від вірусів грипу. Вакцина захищає від усіх актуальних штамів грипу, є безпечною і ефективною.

   Найкращий час для проведення вакцинації - напередодні грипозного сезону. Якщо такої можливості не було, то вакцинуватися можна і впродовж всього сезону. Всупереч поширеному міфу, це не ослаблює, а посилює здатність організму протистояти грипу.

 

 

 

 

 

 

ПРОФІЛАКТИЧНІ ЩЕПЛЕННЯ

 

     

       Вакцинація - це найефективніший й економічно вигідний засіб захисту проти інфекційних хвороб, відоме сучасній медицині.

      Основним принципом вакцинації є те, що пацієнтові дається ослаблений або вбитий хвороботворний агент для того, щоб стимулювати продукцію антитіл для боротьби зі збудником захворювання.

      Серед мікроорганізмів, проти яких успішно борються за допомогою щеплень, можуть бути віруси (наприклад збудники кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, ротавірусної інфекції) або бактерії (збудники туберкульозу, дифтерії, коклюшу, правця, гемофільної інфекції).

      Незважаючи на ефективність вакцинації, в останні роки поширюється рух проти щеплень. Це пов'язане з тим, що імунопрофілактика знижує випадки виникнення інфекційних захворювань. При цьому на перше місце виходять випадки поствакцинальних реакцій і ускладнень, які неминучі при медичних маніпуляціях.

        У щепленої дитини можуть виникнути поствакцинальні реакції, які завжди реєструються й оцінюються медичними працівниками. При цьому практично неможливо зареєструвати той факт, що вакцина вберегла його від інфекційної  хвороби, здатної спричинити важкі ускладнення або зробила більш легкою її плин. Однозначно, будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше, ніж захворювання, від якого вона захищає.

         Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. У сучасній історії перше щеплення було зроблено в 1796 році. Англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. В 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа перестала існувати на планеті  завдяки щепленням.

         Безсумнівним фактом є те, що обов'язкова вакцинація дітей від свинки дозволила скоротити захворюваність на 95,9%, правцем на 92,9%, а коклюшем на 92,2%. При цьому смертність від правця й коклюшу скоротилася на 99%.

         Програма ВООЗ, почата  в 1988 р., по ерадикації поліомієліту у світі дозволила зменшити кількість паралітичних форм захворювання більш ніж в 15 разів.

         Щорічно у світі сотні тисяч дітей помирають від кору через відсутність вакцинації, при цьому летальність становить 10% серед причин смертності дітей у віці до 5 років. У нашій країні впровадження планової імунізації проти кору з 1968 року дозволило знизити захворюваність в 6-10 разів. Однак спалах цього захворювання, зареєстрований в 2005р. у Києві й Київській області, виявила значну кількість осіб, сприйнятливих до даної інфекції. Усього за 2005-2006 рр. було зареєстровано  45116 випадків кору, з них 5 випадків закінчилося летальним результатом. Причиною такої ситуації є зниження масштабів імунізації, пов'язане з відмовою батьків від щеплень проти кору.

         По оцінкам ВОЗ, імунізація дозволяє щорічно запобігати от 2 до 3 мільйонів випадків дитячих смертей у світі.

         На введення вакцини в людини обов'язково повинна виникнути реакція - імунна відповідь. Завдяки цьому формується стійкість до того або іншого збудника.

         Протипоказання до щеплень підрозділяються на наступні категорії: постійні (абсолютні) і тимчасові (відносні).

         Постійні протипоказання

  • Сильна реакція або ускладнення на попередню дозу.
  • Імунодефіцитний стан (первинне).
  • Злоякісні новоутворення.
  • Вагітність. Протипоказані всі живі вакцини.

         Відносні (тимчасові) протипоказання

  • Гостре захворювання.
  • Загострення хронічного захворювання.
  • Введення імуноглобулінів, переливання плазми, крові.

       

        Будь - яке щеплення є в сотні разів безпечнішим, ніж захворювання, від якого воно захищає!

 

 

 

        Шановні батьки!

 

        Пропонуємо вам ознайомитись зі спільним листом Міністерства освіти України та Міністерства охорони здоров'я щодо профілактичних щеплень.

 

 

          МІНІСТЕРСТВО                                            МІНІСТЕРСТВО

ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ                      ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

 

 

від 29.09.2014                                                         № 1/9-500 / № 04.01.16/28103

 

                                                                               Обласні, Київська міська

                                                                               державні адміністрації                                                                        

                                                                       

Щодо вирішення окремих питань про зарахування

до дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів

дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення

  

          Міністерство охорони здоров’я України  та Міністерство освіти і науки України на численні звернення щодо вирішення окремих питань про зарахування до дошкільних і загальноосвітніх  навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення інформують.

          Відповідно до статті 34 Закону України «Про освіту», прийом дітей у дошкільні навчальні заклади проводиться за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють. Згідно зі статтею 36 Закону України «Про дошкільну освіту», батьки мають право вибирати дошкільний навчальний заклад. Статтею 18  Закону України «Про загальну середню освіту» передбачено, що зарахування учнів до загальноосвітнього   навчального закладу  проводиться  наказом директора,  що видається на підставі заяви,  за  наявності  медичної  довідки  встановленого  зразка  і відповідного документа про освіту (крім учнів першого класу).           Згідно з пунктом 6 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р.  № 305, прийом дітей в дошкільний навчальний заклад здійснюється керівником протягом календарного року на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати  дошкільний  навчальний  заклад,  довідки  дільничного лікаря  про  епідеміологічне  оточення,  свідоцтва про народження.

Для прийому дітей до дошкільного навчального закладу (групи) компенсуючого типу додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, територіального лікувально-профілактичного закладу чи тубдиспансеру, направлення  місцевого органу управління освітою.

      Доводимо також до відома, що згідно із Законами України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (статті 12 і 15) та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (стаття 27), з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні профілактичні щеплення є обов’язковими.

Дітям, які не отримали  профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі, якщо профілактичні щеплення дітям  проведено  з  порушенням установлених  строків у зв'язку з медичними протипоказаннями,  при благополучній  епідемічній   ситуації   за   рішенням   консиліуму відповідних  лікарів  вони  можуть  бути  прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

      Слід зазначити, що на сьогодні існує дефіцит необхідних вакцин. Така ситуація виникла з об’єктивних причин (неможливість перереєстрації, недофінансування, знаходяться під забороною вакцини Російського виробництва).

Відповідно до Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні» від 29.11.2002 № 434 (далі Примірне положення), медична документація для зарахування дітей до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів включає форму № 026/о з висновками про стан здоров’я дитини і рекомендаціями щодо подальшого спостереження за дитиною, про профілактичні щеплення (ф. № 063/о); дані лабораторних досліджень.

Медична документація видається на підставі даних обов’язкового медичного профілактичного огляду дитини за участю лікаря педіатра та інших лікарів-спеціалістів.  

Питання щодо відвідування навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується індивідуально лікарсько-консультативною комісією (для зарахування до загальноосвітнього навчального закладу з залученням епідеміолога).

Враховуючи зазначене, керівник навчального закладу зобов’язаний прийняти дитину до закладу за наявності відповідних медичних довідок встановленого зразка, а для дітей у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення (незалежно від причин), додатково подається висновок лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу державної (комунальної) форми власності, у якому зазначено, що дитина здорова і може відвідувати навчальний заклад.

Якщо лікарсько-консультативна комісія приймає рішення щодо заборони відвідування дитиною, у якої відсутні профілактичні щеплення,  навчального закладу (при складній епідеміологічній ситуації та (або)  індивідуальних показниках), то питання щодо форм здобуття освіти такими дітьми вирішується місцевими органами управління освітою.

Враховуючи викладене, МОЗ України та МОН України пропонують обласним, Київській міській державним адміністраціям при прийомі дітей до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів зазначені у листі рекомендації, стосовно вирішення окремих питань щодо зарахування та відвідування дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів дітей, у яких відсутні обов’язкові профілактичні щеплення та відповідно до ситуації, що склалася на сьогодні з забезпеченням вакцинами, прийняти до відома та використання в роботі.  Пропонуємо проводити належну роз’яснювальну роботу серед батьків щодо необхідності обов’язкових профілактичних щеплень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поліомієліт
 
Захворювання викликає вірус, який передається через брудні руки, забруднені харчові продукти і воду, іноді — повітряно-крапельним шляхом. Вірус поліомієліту вражає нервові клітини, що відповідають за рухи, і викликає параліч. Паралітична форма поліомієліту невиліковна. Вакцинація є єдиним ефективним засобом попередження цього захворювання.

Пропонуємо Вам ознайомитися з питаннями вакцінації від поліємієліту на сайті лікаря Комаровського Є.О. за посиланням: 

http://articles.komarovskiy.net/dopolnitelnaya-vakcinaciya-ot-poliomielita-v-voprosax-roditelej-i-otvetax-doktora.html

 

 

 

Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика

 

 

 

     До гострих кишкових інфекцій відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.

      У літню пору року, коли в теплі шкідливі бактерії розмножуються досить швидко, дуже легко отримати харчове отруєння чи кишкові інфекції, пов'язані із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових заходів.

Основними причинами спалахів є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.

      Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкий біль в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.

       Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

       З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;

- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;

- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;

- при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

- для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;

- вести боротьбу з мухами.

      У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров'я! Неконтрольоване і неправильне застосування антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів приводить до того, що в кишечнику знищуються не тільки збудники хвороби, але й корисна мікрофлора. При недостатньому та неадекватному лікуванні може сформуватися здорове носійство інфекції, а перехворіла людина не маючи клінічних проявів, продовжує виділяти збудників, що особливо небезпечно для оточуючих.

 

 

 

 

 

ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ

 

Загартування – це система дій, спрямованих на підвищення опірності організму, розвиток здатності швидко і без шкоди для здоров'я пристосуватись до різноманітних умов життя.

При загартуванні потрібно керуватись такими принципами: послідовність, систематичність, врахування індивідуальних особливостей, без страху, негативних почуттів. В загартуванні дитячого організму використовуються такі фактори: повітря, вода, сонячне тепло.

Повітряні ванни

Повітряні ванни - це м’які загартовуючі процедури. Місцеву повітряну ванну дитина отримує, коли її одяг залишає оголеними окремі частини тіла, а загальну - під час переодягання, після нічного та денного сну. Рекомендуються не статичні повітряні ванни, а поєднані з помірною м’язовою активністю - фізкультурними вправами, ходьбою, рухливими іграми. Надворі діти мають приймати повітряні ванни в надійно захищеному від вітру місці. Обов’язкова умова - контроль за самопочуттям дітей. Для дітей до 2 років повітряні ванни розпочинають при температурі 23 градуси, доводячи її до 21-20 градусів; для дітей 3-4 років - від 22 до 20; 5-7 років - від 22 до 18 градусів. Тривалість ванн - двічі-тричі на день по 3-4 хв., доводячи до 10-15 хв.

Сонячні ванни

З усіх факторів, що впливають на організм, сонце - наймогутніший, тому сонячні ванни необхідно суворо дозувати. Сонячні ванни приймаються дітьми в помірному русі, голову малюка при цьому необхідно захистити від прямої дії сонячних променів. Після ванни тіло дитини облити або обтерти водою 20-25 градусів і дати їй відпочити 20-30 хв. у затінку. Вихователі і медсестри повинні пильно спостерігати за самопочуттям дітей. Найоптимальніші для сонячних ванн є ранкові години: від 8 до 11 години. Для здорових дітей тривалість першої ванни повинна бути 4-5 хв., поступово доводити до 10 хв. одномоментного та 20-25 хв. сумарного перебування на сонці дітей молодшого та 30-40 хв. старшого дошкільного віку. Ослабленим дітям рекомендуються місцеві сонячні ванни, починаючи з 2 хвилин, кожного дня додаючи по 1 хв.

Прогулянки

Прогулянки на свіжому повітрі - також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря - добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

Ходьба босоніж

Привчати до неї дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30-40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Обливання ніг

Місцеве загартовування стоп робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку - 25 °С. Тривалість процедури - 10-20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному - вода температури 37 °С, в іншому - 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім - у холодній (15 с). Після 2 - 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

Полоскання горла

Також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25-27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Денний сон при відкритих вікнах

Загартовування дітей в дитячому саду обов'язково включає в себе денний сон у добре провітреному приміщенні. Через 15 хвилин після засинання дитини необхідно відкрити кватирку, за півгодини до пробудження кватирка повинна бути закрита.

 



 

 

 

 


 


 

 


 

 

 

 

 

ПРОФИЛАКТИКА ВИРУСНОГО ГЕПАТИТА

 

 

 

 

 

    Вирусный гепатит А (болезнь Боткина) - тяжелое заразное заболевание, при котором поражается печень, нервная система, происходит нарушение обмена веществ.

     Им заболевают в любом возрасте, но чаще - дети. Наиболее тяжело оно протекает у беременных женщин и у лиц с хрони­ческими заболеваниями.

    Источник инфекции - больной человек. Возбудитель заболе­вания - вирус. Больной выделяет его с калом, загрязняя окру­жающие предметы, почву, воду. Поскольку вирус устойчив к раз­личным воздействием, он может длительное время сохраняться во внешней среде.

  Чаще всего вирус передается от больного здоровому путем непосредственного общения, через инфицированные вирусом ру­ки, предметы ухода за больными, предметы домашнего обихода.

    Возникновение болезни возможно и при употреблении зара­женных вирусом пищевых продуктов и воды. Так заражаются преимущественно лица, которые не соблюдают правил личной гигиены после ухода за больным, посещения туалетной, перед приемом и приготовлением пищи.

    ЧТОБЫ ПРЕДУПРЕДИТЬ ЗАБОЛЕВАНИЕ ВИРУСНЫМ ГЕПАТИТОМ, НЕОБХОДИМО:

- соблюдать правила личной гигиены в быту и на работе (обязательно мыть руки перед едой, перед приготовлением пищи, после посещения туалетной и т. д.);

- овощи, фрукты и ягоды носить в сумке отдельно от про­дуктов, которые не подвергаются термической обработке; перед употреблением тщательно мыть их в проточной воде и обдавать кипятком;

- охранять пищевые продукты от загрязнения;

- молоко, воду - кипятить;

- содержать в чистоте кухню, жилые комнаты.

 

 



 

 

24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом

 

 

    Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1993 року, в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу у 1882 р. В Україні, згідно з Указом Президента України № 290 від 22 березня 2002 року, встановлений Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається щорічно 24 березня. Туберкульоз вже давно перестав бути суто медичною проблемою. Це захворювання становить небезпеку для усього суспільства. Третина населення земної кулі інфікована туберкульозом. Щорічно у світі туберкульозом інфікуються 9 мільйонів людей. Багато хворих повністю виліковуються, проте півтора мільйони на рік помирає від цієї інфекційної хвороби.

 

          Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях. Різноманітні мікобактерії туберкульозу – дуже стійкі в навколишньому середовищі. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, тривалий час зберігається на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Мікробактерії добре витримують нагрівання до + 85° С і охолодження до – 200° С. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору дезінфектантів. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини. Ця хвороба підступна. Адже зараження туберкульозом відбувається не тільки повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), а й повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна і через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, спіпрацівників). Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІД та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.

      Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися і безсимптомно, або виявляється лише один із симптомів.

    Для виявлення туберкульозу використовуються загальноприйняті методи: туберкулінодіагностика (реакція Манту), флюорографічне обстеження та лабораторні методи.

      Боротьба з цією хворобою в Україні має носити системний характер. Законом України від 16.10.2012 р. прийнято Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки. Розв’язання зазначених проблем можливе шляхом виконання протягом 2012—2016 років завдань, серед яких:

      - залучення громадських організацій до активної участі у протидії туберкульозу, забезпечення захисту населення з обмеженим доступом до медичної допомоги, підвищення рівня громадської обізнаності, розв’язання проблеми, пов’язаної з негативним ставленням суспільства до хворих на туберкульоз і ВІЛ-інфікованих осіб та їх дискримінації у системі охорони здоров’я; сприяння створенню належних умов для ефективної реалізації потенціалу та розвитку об’єднань громадян, які проводять діяльність у сфері протидії туберкульозу;

     - підвищення рівня обізнаності населення шляхом проведення лекцій, бесід, телепередач, розповсюдження соціальної реклами з питання запобігання захворюванню на туберкульоз.

 

 

Профілактика туберкульозу серед дітей

 

Серед соціальних та медичних проблем суспільства туберкульоз посідає особливе місце. Туберкульоз супроводжує людство з часів його появи. Туберкульозом хворіють і продовжують хворіти в усіх країнах світу. Нажаль, не тільки хворіють від нього, але й помирають.

 

Зросла кількість важких і занедбаних форм туберкульозу, з’явились нові проблеми – розвиток резистентних форм туберкульозу та поступове збільшення кількості хворих на туберкульоз і СНІД. Залишається актуальною проблема великої кількості хворих туберкульозом, які відносяться до соціально дезадаптованої категорії населення.

 

Лікування туберкульозу є тривалим та довговартісним.

 

Туберкульоз - важке інфекційне захворювання, збудником якого є туберкульозна паличка. Основне джерело інфекції – людина, хвора на туберкульоз. Основний шлях зараження – повітряно-крапельний.

 

Початковий туберкульоз розвивається в 5 – 7% заражених, а у решти – виявляється тільки при зміні туберкулінових реакцій.

 

Вторинний туберкульоз проявляється у вигляді різних клінічних форм і характеризується запальним процесом різної тривалості, нерідко з видозміненням легеневої тканини, її розпадом, утворенням порожнини (каверни).

 

Основними методами, що дозволяють поставити діагноз туберкульозу, є: мікробіологічні, рентгенологічні, для дітей – туберкулінодіагностика (проба Манту).

 

У дітей переважають позалегеневі форми туберкульозу, а саме: туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів та туберкульоз шкіри. Однак ускладнює ситуацію той факт, що особливістю захворюваності на сухоти серед дітей, на відміну від дорослих, є співвідношення ураження легень та позалегеневого туберкульозу. І тут показники далеко не втішні. Статистика свідчить, що у структурі захворюваності дітей на позалегеневий туберкульоз 74% складає туберкульоз органів дихання і 26% - туберкульоз інших органів. В останньому випадку найбільш поширені ТБ кістково-суглобової системи та периферичних лімфатичних вузлів. При цьому у дітей ТБ кістково -суглобової системи зріс на 14%.

 

Для профілактики туберкульозу у дорослих проводяться флюорографічні обстеження, у дітей - вакцинація на 3 – 5 день від народження та ревакцинація (повторне введення вакцини) - в 7 років. Для визначення напруги імунітету та інфікованості щорічно проводиться проба Манту, починаючи з 1 року до 18 років.

 

Як виявляють туберкульоз серед дітей?

 

У зв’язку з тим, що флюорографічне обстеження проводять серед дітей і підлітків лише з 15-ти років, для раннього виявлення інфікованості серед дітей і підлітків використовують щорічні постановки туберкулінових проб Манту. Постановка проб Манту використовується з метою відбору контингенту серед дітей і підлітків для ревакцинації проти туберкульозу; для раннього виявлення початкових і локальних форм туберкульозу у дітей і підлітків; для визначення інфікованості дитячого і підліткового населення.

 

Якщо через 48-72 години на шкірі передпліччя, де була проведена проба Манту, не з’являється почервоніння, це свідчить про те, що дитина не заражена туберкульозною паличкою, проба в такому випадку вважається негативною. Поява почервоніння і припухлості на місці туберкулінової проби Манту у дитини, свідчить про інфікованість туберкульозом , проба в такому випадку вважається позитивною.

 

Чи шкідливі протитуберкульозна вакцина та проба Манту?

 

Всі батьки повинні знати, що туберкулінові проби і протитуберкульозна вакцина не шкідлива для здоров’я дітей. Це підтверджується тривалим періодом застосування цих процедур. Протитуберкульозні щеплення оберігають дітей від захворювання.

 

Інколи батьки відмовляються від проведення щеплень проти туберкульозу та постановки проб Манту. Альтернативи цим заходам немає, адже вони є найбільш результативними для діагностики та профілактики туберкульозу.

 

Щороку в Україні хворіє до 35 % дітей, які не були щеплені. При аналізі випадків туберкульозного менінгіту встановлено, що 82 % захворілих на цю недугу дітей були або не вакциновані, або вакцинація у них була не ефективною.

 

Туберкульоз і діти

 

У віковій структурі захворюваності дітей на туберкульоз помітне підвищення відсотка дітей раннього віку з ускладненим перебігом хвороби, при цьому найчастіше спостерігається прогресування прогресу з розвитком менінгіту, міліарного туберкульозу та казеозної пневмонії. Особливо це стосується дітей грудного віку, в котрих імунна система є недосконалою і не має ефективного захисту від туберкульозу. Значну кількість дітей, які захворіли на туберкульоз, становлять особи дошкільного віку. З року в рік зростає число померлих від туберкульозу дітей. Вмирають не лише діти раннього віку, які є найчутливішими до туберкульозної інфекції, а й є випадки смерті дітей старшого віку.

 

Наукові дослідження показали, що обсяг і якість профілактичних заходів, в тому числі раннє виявлення туберкульозної інфекції та ефективність специфічної профілактики БЦЖ в Україні, особливо останніми роками, були недостатніми.

 

Вивчаючи причини несвоєчасного виявлення туберкульозу, встановлено недостатню настороженість педіатрів щодо цієї недуги, їх необізнаність з питань раннього та діагностики хвороби. Не налагоджено співпрацю між педіатрами і фтизіатрами. Про це свідчить тривале (від одного місяця до 1.5 року) помилкове лікування дітей, хворих на туберкульоз, нерідко у кількох лікарнях з приводу інших хвороб.

 

Після проведення туберкулінодіагностики не контролюється своєчасність обстеження на туберкульоз дітей з інтенсивними та гіперергічними реакціями на туберкулін. До того ж, значна кількість джерел інформації не виявляється або несвоєчасно виявляється, внаслідок цього багато дітей з невідомих вогнищ інфекції, які повинні спостерігатися фтизіатром, не знаходяться на диспансерному обліку і профілактичні протитуберкульозні заходи серед них не проводяться.

 

На основі багаторічних наукових досліджень розроблено заходи щодо організаційних форм виявлення та запобігання туберкульозу в дітей в умовах епідемії туберкульозу. Розроблені заходи щодо організації раннього та своєчасного виявлення туберкульозу відрізняються від існуючої тактики виявлення посиленням протитуберкульозних заходів у групах ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп, а туберкулінодіагностика серед цього контингенту дітей проводиться нерегулярно. Другою особливістю є обов’язкове проведення туберкулінодіагностики дітям, котрі звернулись у поліклініку чи стаціонар з приводу будь-якої хвороби, за винятком протипоказаної. Це спричинено тим, що більшу кількість дітей, яких виявили при зверненні за медичною допомогою, тривало помилково лікували з приводу інших хвороб

 

Основними протитуберкульозними заходами серед дітей вважаються:

профілактичні, до яких відносяться: вакцинація і ревакцинація;

хіміопрофілактика;

ізоляція дітей із мікобактеріального вогнища;

оздоровлення дітей у дитячих колективах та сім’ях;

санітарно-освітня робота серед населення;

вакцинація і ревакцинація;

хіміопрофілактика;

ізоляція дітей із мікобактеріального вогнища;

оздоровлення дітей у дитячих колективах та сім’ях;

санітарно-освітня робота серед населення;

раннє виявлення туберкульозу;

організація диспансерного спостереження:

   педіатром за дітьми груп ризику щодо туберкульозу;

  фтизіатром за дітьми, які живуть в умовах контакту з хворим на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та дітьми, хворими на туберкульоз;

   педіатром за дітьми груп ризику щодо туберкульозу;

  фтизіатром за дітьми, які живуть в умовах контакту з хворим на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та дітьми, хворими на туберкульоз;

організація лікування хворих на туберкульоз дітей до їх одужання.

 

Протитуберкульозні заходи серед дітей здійснюються загальною медичною мережею, протитуберкульозною і санітарно-епідемічною службою.

 

Підкреслено, що для раннього та своєчасного виявлення туберкульозу в умовах епідемії хвороби протитуберкульозні заходи слід спрямовувати у таких напрямках:

серед здорового контингенту дітей;

груп ризику, що знаходяться на диспансерному обліку в дитячих поліклініках;

груп ризику, що спостерігаються в протитуберкульозному диспансері;

контингентів, що є під наглядом фтизіатра у протитуберкульозному диспансері (виявлення загострень процесу).

 

Дотримуючись розробленої методики організації протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу, ефективність раннього виявлення туберкульозної інфекції підвищується у 2,8 раз. Запропонована методика у перспективі підвищить настороженість педіатрів щодо туберкульозу, налагодить співпрацю між педіатрами та фтизіатрами.

 

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Щоб не захворіти на туберкульоз необхідно повноцінно харчуватися, не мати шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя, своєчасно проводити щеплення!

 

 

 

 

ДИТЯЧІ ТРАВМИ ПРИ ОЖЕЛЕДИЦІ: ЩО РОБИТИ?

 

 

Взимку, особливо в другій половині, часто бувають ожеледиці. Коли температура різко змінюється з морозної на теплу, все починає танути, а зранку знову нас день зустрічає легким морозцем.

 

В таку погоду легко не лише підхопити грип, ГРВІ, чи ГРЗ, а й зіткнутись з неприємним явищем ожеледиці. При чому, вона небезпечна як для дорослих, так і для дітей. За статистикою, діти отримують травми різної складності значно частіше, ніж дорослі. Адже в дорослих краща координація рухів та й досвід ходіння вже більший.

 

А за дітьми треба пильнувати. Бо варто лиш на мить залишити дитину без нагляду, а вона вже полізе на якусь гірку, або просто послизнеться.

 

Крім звичайних синців та забоїв, ожеледиця може призвести і до більш небезпечних травм. Тому варто знати, як себе поводити, якщо дитина отримала ту, чи іншу травму.

 

Забій

 

Забій – це найпоширеніша травма при падінні і, напевно, найлегша. Проте, батькам не варто недооцінювати таку травму. Варто знати, що лід і холодні компреси можна прикладати до травмованого місця лише протягом перших 48 годин після падіння. Потім цього робити не можна.

 

Ні в якому разі не можна розтирати, масажувати і взагалі чіпати місце забою. Потрібно просто почекати, коли гематома розсмокчеться і зійде набряк. Якщо ж набряк не сходить, а стан дитини погіршується, варто звернутися до хірурга.

 

Розтяжки

 

Розтягнені м’язи – це не найгірше, що може трапитись під час падіння. Проте вони теж потребують догляду та уваги.

 

Обов'язково потрібно показати дитину лікарю. Він поставить діагноз і накладе при необхідності пов'язку. Крім того, лікар дасть рекомендації для найшвидшого одужання. Але найкращий лікар при розтяжках – спокій і час.

 

Переломи і вивихи

 

Більш серйозними, ніж забій, є вивихи та переломи. Вони можуть бути різної степені тяжкості і потребують обов’язкового втручання лікаря і спостерігання до моменту загоєння.

 

Серед явних симптомів подібних травм - різкий біль, швидко наростаючий набряк, неможливість рухати кінцівкою. Ні в якому разі не можна активно рухатись і ходити, поки не буде встановлено, що це не перелом, а вивих. При переломі шматки кістки можуть зміститись під час руху тіла і лікування буде проходити значно довше й тяжче. При найменшій підозрі на перелом треба викликати лікаря і знерухомити пошкоджену кінцівку.

 

Часто падіння на льоді закінчується вивихами. Важливо знати, що найчастіше це трапляється з вини батьків. Малюк падає, а мама або тато в спробі вберегти дитину від падіння, різко смикають його руку вгору. Тому такі травми можуть виникати, навіть, якщо вдалось уникнути падіння.

 

Травми голови

 

Найтяжчими в діагностиці і лікуванні є травми голови. Крім того, вони ще й дуже непередбачувані. Найчастіше струс мозку буває дуже непросто розпізнати через відсутність симптомів. Якщо ви точно знаєте, що дитина вдарилась головою, то необхідно показати його лікарю і виключити можливість закритої черепно-мозкової травми.

 

Бувають випадки, коли травма голови, що не проявляла ніякої симптоматики, стає причиною серйозних ускладнень, коми та навіть летального результату. Тому дуже важливим є термінове обстеження у лікаря, якщо дитина вдарилась головою.

 

Загальні поради

 

Щоб зменшити ризик падіння, переміщайтесь по льоду слід дрібними кроками, не розставляючи ноги широко і зігнувши їх трохи в колінах.

 

Спускатися і підніматися на гірку краще боком, приставним кроком, уникаючи схрещування ніг. Так тілу найлегше буде утримати рівновагу.

 

Головним при падінні – падати правильно. При падінні треба групуватись і не виставляти руки вперед. Таким чином ви уникнете переломів і тяжчих травм. Вчіться правильно падати - це вміння стане в нагоді не тільки на льоду.

 

Важливим фактором є взуття. Ретельно підбирайте зимове взуття і собі і дитині. Воно має щільно облягати ногу і не ковзати.

 

Об’ємна хутряна шапка не тільки зігріє холодною зимою, але і знизить ризик отримання травми голови.

 

Не можна сварити дитину, якщо при падінні вона забруднила одяг. Іншого разу вона при падінні старатиметься не забруднити одяг, але натомість отримає травми.

 

 

 

 


Пам’ятки для дітей на теми безпеки життєдіяльності

 

 

ЗАПАМ'ЯТАЙ ВАЖЛИВІ НОМЕРИ ТЕЛЕФОНІВ”

 

101 — рятувальна служба (також пожежна охорона). Дзвони при пожежі та коли потрапив у будь-яку складну ситуацію.

102 — міліція. Дзвони, коли тобі загрожує небезпека від незнайомців або якщо побачив злочин чи дорожньо-транспортну пригоду.

103 — швидка медична допомога. Дзвони, коли отримав серйозну травму, погано почуваєшся або побачив, що комусь стало зле.

104 — газова служба. Дзвони, коли відчуваєш запах газу.

 

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА”

 

  • Не бався з сірниками, запальничками, жаринками;

  • Не вмикай телевізор та інші електроприлади за відсутності дорослих;

  • Не користуйся газовими приладами, коли ти вдома сам;

  • При загасінні газу водою вимкни плиту та відчини двері і вікна для провітрювання;

  • Якщо відчуваєш запах газу, у жодному разі не вмикай світло та електроприлади;

  • Якщо відчуваєш запах газу, негайно сповісти про це сусідів та залиш квартиру;

  • При виникнені загаряння залий малий вогонь водою, накрий килимком чи товстою ковдрою;

  • При розповсюдженні вогню покинь житло, затуливши рот та ніс вологою тканиною та пересуваючись якомога ближче до підлоги, бо там більше кисню для дихання;

  • При виникнені пожежі не відчиняй вікна, щоб не підживлювати вогонь притоком свіжого повітря;

  • Якщо вогонь відрізав шлях до виходу, виходь на балкон, зачини за собою двері та голосно клич на допомогу;

  • Якщо полум’я охопило одяг, у жодному разі не біжи — вітер буде його посилювати. Падай на землю та, катаючись по ній, намагайся збити вогонь.

 

САМ УДОМА”

 

  • Навчись користуватися дверним вічком;

  • Не відчиняй двері нікому сторонньому, навіть людині в службовій формі та дитині;

  • Не називай власну адресу по телефону, навіть якщо особа, яка телефонує, переконує тебе що знає твоїх батьків;

  • Не кажи особі, яка зателефонувала, що ти вдома сам;

  • якщо хтось ззовні намагається проникнути до вашого житла, дзвони до міліції “102”, або звертайся з вікна по допомогу до перехожих;

  • Не дражни тварин, навіть домашніх;

  • Ліки тобі мають давати лише батьки;

  • Не чипай термометр, він містить сильнодіючу отруту — ртуть;

  • Не виходь на відкритий балкон;

  • Не перехиляйся через підвіконня;

  • Не бався з ножем та іншими гострими й дрібними предметами.

 

РОЗВАГИ НА ВОДОЙОМІ”

 

  • У ясний день захищай голову панамою;

  • Виходь з води як тільки відчуєш, що тобі холодно; не можна переохолоджуватись у воді, це призведе до простуди;

  • Не хапай під водою за ноги інших купальщиків;

  • Не утримуй силою під водою інших купальщиків — вони можуть захлинутися;

  • Не лякай зненацька людину в воді;

  • Не пірнай у неперевірених місцях;

  • Не користуйся човном чи іншим плавальним засобом без супроводу дорослих;

  • Не запливай на глибоке місце на матрасі, крузі чи іншій гумовій іграшці;

  • Уникай тривалого перебування під прямими сонячними променями;

  • Взимку не заходь на слабкий лід;

  • Переконайся, що лід міцний, і тільки після цого в супроводі дорослих катайся на ковзанах на замерзлій водоймі;

  • Не пробивай лід на водоймі, оминай ополонки;

  • Навесні під час танення льоду в жодному випадку не виходь на водойму.

 

ДОРОЖНЯ АБЕТКА”

 

  • Переходь дорогу тільки “зеброю” на зелений сигнал світлофора;

  • Користуйся підземними переходами;

  • Не перетинай дорогу в недозволених місцях;

  • Не випускай зненацька перед транспортними засобами;

  • Не сідай до міського транспорту без супроводу дорослих;

  • На зупинці трамвай обходь тільки попереду, автобус і тролейбус — позаду;

  • Не грайся та не катайся на санчатах, лижах, роликах, ковзанах поблизу проїжджої частини.

 

ПРОГУЛЯНКА”

 

  • Не підбирай із землі жодних предметів, вони можуть бути небезпечними;

  • Не запалюй петарди;

  • Для розваг обирай місця, де знаходиться багато людей та дітей, і де тебе добре будуть бачити рідні;

  • Не грайся біля будівництва, в кущах, коморах, підвалах, горищи тощо;

  • Не грайся в м’яча та не катайся поблизу дороги;

  • Не вихваляйся своїми новими або дрогими іграшками, щоб не викликами заздрощі та спокуси відняти або викрасти їх у тебе;

  • Не розводь багаття у дворі, на подвір’ї без нагляду дорослих;

  • Намагайся уникати конфліктів та не затівай ніяких сварок;

  • Не ставай на каналізаційний люк — він може перевернутися і тяжко травмувати.

 

ПРИРОДА”

 

  • Не ламай гілок та кущів — зелені дерева й рослини очищують повітря та збирають пил;

  • Не їж незнайомі ягоди та плоди — серед них можуть бути отруйні;

  • Зам’ятай зовнішній зовнішній вигляд дурману, болиголову, цикути, вовчого лика — не чіпай ці рослини;

  • Ягода конвалії отруйна, не бери її до рук;

  • У жодному разі не чіпай ніяких грибів — середни них можуть опинитися смертельно отруйні;

  • Ніколи не їж незнайомі страви та не пий незнаймі напої;

  • Не дражни та не знущайся з тварин;

  • Не дражни та не знущайся з тварин;

  • Не чіпай бджіл, ос, джмелів, павуків;

  • Не розривай нір — там може знаходитись небезпечна тварина чи комаха;

  • Не дратуй собак, не забирай у них їжу — вони будуть її захищати та можуть укусити;

  • Не бери до рук та не гладь бродячих кішок — вони можуть бути хворими;

  • Якщо тебе вкусила якась тварина, негайно звернись до близьких;

  • Кошачі подряпини слід обробити перекисом водню та змастити зеленкою;

  • Не дражни домашніх птахів — півень може боляче вдарити дзьобом, а гусак пощипати;

  • Не дратуй домашню худобу — коза чи корова можуть завдати травм рогами, а кінь — вдарити копитами.

 

СТИХІЙНІ ЛИХА”

 

Гроза — сховайся в укриття:

  • На відкритій місцевості знайди заглибину чи кущ;

  • Не ховайся під металевими конструкціями;

  • Не ставай під високими деревами &‐ у них може поцілити блискавка;

  • Не сиди біля відчиненого вікна;

  • Не світи лазерним ліхтариком у хмари, існує версія, що це притягує блискавку.

 

 Повінь - піднімись на верхні поверхи чи на горище, якщо житло одноповерхове:
  • Надай допомогу слабшому за себе;

  • Сигналізуй рятівникам з вікна (можна використати яскраву тканину), щоб тебе помітили;

  • Промочивши одяг, по можловості зміни його на сухий;

  • Якщо необхідно покинути приміщення, а вода на вулиці сягає вище рівня чобіток, радимо надіти по кілька великих поліетеленових пакетів на кожну ногу та примотати їх під коліном — це допоможе зберегти ноги сухими.

 

Землетрус — вийди на відкриту місцевість:

  • Негайно залиш будівлю;

  • Якщо вийти неможливо, шукай порятунку, знайшовши безпечне місце (під столом, у дверному отворі);

  • Не підходь до засклених вікон, дверей, шаф — є небезпека травмування уламками розбитого скла;

  • Не користуйся ліфтом — імовірна його зупинка та блокування між поверхами;

  • Якщо поштовхи застали тебе посеред велиці, тримайся далі від дороги та висотних будівель.

 

Буря — сховайся у безпечному місці:

  • Намагайся сховатися у будь-якій будівлі;

  • Якщо ти знаходишся вдома, міцно зачини всі вікна та двері;

  • Якщо ти перебуваєш на вулиці, знайди заглиблення в землі та сховайся в ньому (яма, неглибокий рів);

  • Ховаючись на рівній поверхні, знайди опору, за яку ти можеш міцно вхопитися (кущі, великі каменюки, бордюр тощо);

  • Не хапайся за телеграфні стовпи або білборди, щоб утриматись.


 

НЕЗНАЙОМЦІ НА ВУЛИЦІ”

 

  • У жодному разі не сідай в машину до незнайомої особи, хоч би як тебе не вмовляли;

  • Не вступай у розмову з незнайомими людьми на вулиці;

  • Не приймай ласощів з рук сторонньої людини;

  • Ніколи не йди з чужою людиною на її запрошення подивитися фільм, погратися іграшкою, зустрітися з близькими тощо — це може буи небезпечно;

  • Якщо незнайомець силою намагається тебе кудись вести, не соромся голосно кликати на допомогу;

  • Не дозволяй чужій людині цілувати тебе та голубити — це дозволено лише близьким;

  • Не говори нікому, що ти залишаєшся сам, удома нікого нема;

  • Не заходь до ліфту зі сторонніми людьми;

  • Не користуйся ліфтом без супроводу дорослих членів твоєї родини;

  • Не давай нікому ключі від квартири;

  • За необхідності звертайся по допомогу до люей, які виконують службові обов’язки: міліціонер, військовий, касир, кондуктор тощо;

  • Якщо незнайома особа просить тебе провести її, бо їй стало зле, не погоджуйся — виклич швидку допомогу.

 


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12