Літнє оздоровлення

Звіт про підсумки роботи ДНЗ № 148 в оздоровчий період 

 

На виконання Законів України  «Про дошкільну освіту», «Про оздоровлення та відпочинок  дітей», «Положення про дошкільний  навчальний заклад», наказу департаменту гуманітарної політики  управління освіти  від 31.03.2017  № 88  «Про   оздоровлення дітей   дошкільного віку  у 2017 році», наказу ДНЗ від 19.05.2017 № 34-од «Про підготовку та організацію літнього оздоровлення дітей в ДНЗ» та з  метою організації повноцінного  оздоровлення  вихованців  у ДНЗ № 148   була проведена відповідна робота.     

По підготовці до оздоровчої кампанії адміністрацією дошкільного закладу здійснено комплекс відповідних організаційних заходів, а саме:

- виданий наказ  № 34  від  19.05.2017 р. «Про підготовку та організацію літнього  оздоровлення дітей в ДНЗ №148»;

- план роботи на літній  оздоровчий період схвалено педагогічною  радою від 31.05.2016 № 4  по ДНЗ (протокол № 4)  та затверджений завідувачем;

-  розроблено план роботи ДНЗ на літній оздоровчий період, яким передбачено зміст організаційно-педагогічної та методичної роботи:  з дітьми,  з громадськістю, медичного кабінету, оздоровчої роботи;

- на   травневій  педагогічній раді було затверджено розпорядок  дня на літній оздоровчий період, розклад  навчально-виховної роботи, план спортивних та музичних розваг;

- проведені консультації, бесіди, інструктажі з педагогічним та обслуговуючим персоналом   щодо  організації оздоровчої роботи та охорони життя і здоров’я дітей влітку, правилам пожежної безпеки, дорожнього руху, профілактики шлунково-кишкових захворювань, попередження отруєнь дітей    рослинами і грибами;

-  постійно здійснювався  медико-педагогічний супровід  оздоровлення  дітей: проведено лабораторні дослідження піску та питної води (в травні), дотримувався питний режим протягом дня, організовано другий сніданок  - сік, контроль за руховою активністю та фізичним навантаженням  дітей, дотримання санітарного  стану приміщень  груп, харчоблоку , пральні,ігрових майданчиків та прилеглої  території; забезпечено своєчасне   проходження   медичного огляду працівниками ДНЗ;

- укріплена матеріальна база: відремонтовано спортивне обладнання, поновлено іграшки для ігор на свіжому повітрі, пофарбовано ігрове обладнання майданчиків, завезений і замінений пісок в пісочницях, організовано  городи для дитячої праці у природі.                                                                                                              

З 1 червня дошкільний заклад перейшов на літній  розпорядок  роботи.
  З дітьми систематично проводилися: ранкова і корегуючі гімнастики, фізкультхвилинки, рухливі, конструкторські, творчі ігри, комплекси фізичних вправ, розваги, змагання, конкурси малюнків. Варто відмітити, що педагогами закладу використовувалися нетрадиційні методи оздоровлення:  піскотерапія, ходьба по доріжці здоров’я, гімнастика пробудження (після денного сну). Належну увагу педагоги приділяли  роботі  з  екологічного  виховання: праці  на  ділянках та  квітниках.

Спільно з батьками були проведені свята – «Щастя в Країні дитинства»,   «Гол!», «Малючки-здоров’ячки», «Яблуневий Спас», театралізовані дійства до різних казок, що сприяли розвитку акторських здібностей дітей, мови, творчому мисленню, вихованню колективізму.                                                                                                  

Велику увагу педагоги приділяли популяризації ідей здорового способу життя серед батьків. Використовували різні форми роботи з сім’єю: інформаційні стенди, бесіди,спільні  заходи  та  консультації. Всі ці види роботи дали певні результати, а саме: у порівнянні з 2016 роком у 2017  році  захворюваність дітей знизилася на  3%, що свідчить про ефективність впроваджуваних загартовуючих заходів у ДНЗ.                                                 

Належна увага приділялась організації  харчування дітей. Діти отримували  повноцінне раціональне харчування, перспективне меню включало різноманітні страви, овочі, фрукти,соки, солодощі. Державні  норми  харчування  за літній  період  виконані  на   92 %.

Протягом   літнього оздоровчого  періоду  оздоровлено 56 дітей (50 %), у червні   - 62, у липні - 54, у серпні - 53  дитини.  Іншими видами оздоровлення  було охоплено  57 дітей.

Підсумки оздоровчого періоду  висвітлені в інформаційному матеріалі  на педагогічній  раді № 4  від  31.08.2017 року, оголошена подяка найактивнішим працівникам  закладу.  

 

 

 

 

 

Літо – чудова пора відпусток, відпочинку, сезон місцевих вітамінів з грядки і нескінченного задоволення від нових вражень! А для багатьох мам і тат це ще й час організації літньої програми поїздок для улюбленого карапуза. І метою № 1 є, звичайно, не захоплення дитини від нових розваг і не раннє знайомство з комфортом закордонних курортів (це теж, але другорядне), а максимальне оздоровлення дитячого організму.

 

 

Куди ж їхати з дитиною, як відпочивати, до чого прагнути?

 

 

Класичний варіант літніх заходів - відпочинок на морі.Так, дійсно, морське повітря, солона вода, гірський мікроклімат надають приголомшливий вплив на здоров’я дорослих і дітей. Однак, не варто забувати, що оздоровчий ефект настає лише при перебуванні на узбережжі протягом більше трьох тижнів.

 

І ще одна важлива умова оздоровлення – доступ до його джерел! Неможна зрозуміти батьків, які вивозять малюків до моря і не дозволяють в ньому купатися, обмежуючись надувним басейном. Або тих, які вважають за краще весь день лежати в затінку і тримають дитину поряд з собою «на прив’язі». Потрібно пам’ятати про головну небезпеку на морі – активне сонце. Якщо дотримуватися розумного режиму дня, і використовувати засоби захисту від ультрафіолету, сонечко принесе вам і вашим дітям тільки користь.

 

Проте, є діти, які погано переносять спеку. Для них і для тих, хто просто хоче урізноманітнити морські відпустки, існує чудодійний за вкладом в здоров’я та емоційний стан відпочинок в лісі. Багате киснем повітря дасть таку порцію продуктивної енергії, яка змусить працювати організм, як годинник. Як правило, відпочивати відправляються в ті лісові місця, де неподалік розташоване озеро або протікає річка. Багато малят, ще не звикли до великої кількості води, бояться бурхливої поведінки моря, а тому, не зайвим буде спочатку познайомити їх з більш спокійними водами річки або озера.

 

До головних обережностей відпочинку в лісі слід віднести питання профілактики та боротьби з укусами комах.

 

Відпочивати з дитиною можна і не на курортах, а на звичайнісінькій заміській дачі або в селі у бабусі, якщо це місце вирішує  головні завдання оздоровлення:

 

·       Повітря і сонце.У міському дворі, навіть якщо гуляти з ранку до ночі, не взяти користі від цих стихій. А значить, необхідно їхати туди, де вихлопні гази автомобілів і промислові викиди не псують атмосферу своєю присутністю.

 

·        Вода.Басейн, звичайно, теж вихід, але тільки при відсутності живих водойм. Корисні властивості мікроелементів і мінералів природних водойм, вологе повітря поблизу них здатні колосально оздоровити наших діток.

 

·        Активність. Всі ми знаємо про користь фізкультури. Так ось дитяча активність протягом дня – це нескінченна зарядка. Заохочуйте і залучайте малюка до активності, не осмикуйте свого невгамовного карапуза із закликами заспокоїтися і посидіти в затінку. Рух – це життя!

 

·        Харчування.Так, діти – не аматори овочів і фруктів, але хитрі підприємливі мами завжди знайдуть те блюдо, яке малюк з’їсть із задоволенням. Овочі ховаємо в м’ясний фарш, фрукти – в солодкий сирок, молочний коктейль. А може, когось привабить барвистий фруктовий салат в красивій формочці!

 

 

 

 

ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ

 

 

Загартування – це система дій, спрямованих на підвищення опірності організму, розвиток здатності швидко і без шкоди для здоров'я пристосуватись до різноманітних умов життя.

 

При загартуванні потрібно керуватись такими принципами: послідовність, систематичність, врахування індивідуальних особливостей, без страху, негативних почуттів. В загартуванні дитячого організму використовуються такі фактори: повітря, вода, сонячне тепло.

 

 

Повітряні ванни

 

 

Повітряні ванни - це м’які загартовуючі процедури. Місцеву повітряну ванну дитина отримує, коли її одяг залишає оголеними окремі частини тіла, а загальну - під час переодягання, після нічного та денного сну. Рекомендуються не статичні повітряні ванни, а поєднані з помірною м’язовою активністю - фізкультурними вправами, ходьбою, рухливими іграми. Надворі діти мають приймати повітряні ванни в надійно захищеному від вітру місці. Обов’язкова умова - контроль за самопочуттям дітей. Для дітей до 2 років повітряні ванни розпочинають при температурі 23 градуси, доводячи її до 21-20 градусів; для дітей 3-4 років - від 22 до 20; 5-7 років - від 22 до 18 градусів. Тривалість ванн - двічі-тричі на день по 3-4 хв., доводячи до 10-15 хв.

 

 

Сонячні ванни

 

 

З усіх факторів, що впливають на організм, сонце - наймогутніший, тому сонячні ванни необхідно суворо дозувати. Сонячні ванни приймаються дітьми в помірному русі, голову малюка при цьому необхідно захистити від прямої дії сонячних променів. Після ванни тіло дитини облити або обтерти водою 20-25 градусів і дати їй відпочити 20-30 хв. у затінку. Вихователі і медсестри повинні пильно спостерігати за самопочуттям дітей. Найоптимальніші для сонячних ванн є ранкові години: від 8 до 11 години. Для здорових дітей тривалість першої ванни повинна бути 4-5 хв., поступово доводити до 10 хв. одномоментного та 20-25 хв. сумарного перебування на сонці дітей молодшого та 30-40 хв. старшого дошкільного віку. Ослабленим дітям рекомендуються місцеві сонячні ванни, починаючи з 2 хвилин, кожного дня додаючи по 1 хв.

 

 

Прогулянки

 

 

Прогулянки на свіжому повітрі - також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря - добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

 

 

Ходьба босоніж

 

 

Привчати до неї дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30-40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

 

  

Обливання ніг

 

 

Місцеве загартовування стоп робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку - 25 °С. Тривалість процедури - 10-20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

 

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному - вода температури 37 °С, в іншому - 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім - у холодній (15 с). Після 2 - 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

 

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

 

 

Полоскання горла

 

 

Також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25-27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

 

 

Денний сон при відкритих вікнах

 

 

Загартовування дітей в дитячому саду обов'язково включає в себе денний сон у добре провітреному приміщенні. Через 15 хвилин після засинання дитини необхідно відкрити кватирку, за півгодини до пробудження кватирка повинна бути закрита.

 

 

 

Витяг з Правил охорони життя людей на водних об’єктах України, затверджених наказом МНС України від 03.12.2001 № 272, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.02 за № 95/6383
 

 

2.7. Громадянам, які відпочивають у місцях масового відпочинку, забороняється:
 
запливати за огороджувальні буї;
 
підпливати до моторних суден, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;
 
залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням; стрибати в воду зі споруд, не пристосованих для цього і в місцях, де невідомі глибина та стан дна;
 
розпивати спиртні напої і купатись в нетверезому стані; організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається;
 
забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів; подавати обманні сигнали тривоги заради жарту; залишати без нагляду малолітніх дітей;
 
використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;
 
використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони; приводити з собою собак та інших тварин.
 
2.8. Забороняється купання в затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях і інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не визначені місцевою держадміністрацією як місця масового відпочинку громадян біля води.
 
7.6. При користуванні громадянами самохідними, несамохідними плавзасобами та вітрильниками забороняється:
 
завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;
 
заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання; плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей; підходити до інших (не малих і не маломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м); порушувати правила розходження плавзасобів; пірнати з плавзасобів;
брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;
 
видавати на прокат плавзасоби і кататись на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;
 
розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами в стані сп’яніння; сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу; використовувати рятувальні засоби не за призначенням; користуватись плавзасобами особам, які не вміють плавати; віддалятись від берега на відстань, більшу, ніж указано в судовому квитку;
 
купатись з борту плавзасобу, переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце в плавзасобі.
 
7.7. Громадяни, які користуються плавзасобами, зобов’язані надавати допомогу людям, які потерпають на воді.
 
7.8. До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи, які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами. Забороняється керувати моторними плавзасобами особам, які не мають на це права.
 
Додаток 1
до Правил охорони життя людей на водних об’єктах України
 
Дії при рятуванні та наданні першої медичної допомоги

 

Рятування потерпілих на воді:
 
Потопаючий
 
Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. Про те, що людині потрібна допомога, можуть свідчити такі ознаки:
 
спроба плисти не призводить до просування вперед; на обличчі з’являється вираз відчаю;
 
людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу; хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла;
 
людина намагається наблизитись до берега або човна, хапається за пліт або борт човна;
 
потопаюча людина хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти; подібні намагання мимовільні та продовжуються недовго; тіло у воді перебуває у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.
 
Прийняття рішення
 
У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Огляд місця події з метою виявлення реальної та потенційної загрози відіграє в такому випадку важливу роль. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно. Навіть якщо це дитина, ваш приятель чи близька вам людина, вони можуть учепитись у вас мертвою хваткою та будуть тягнути вас під воду навіть тоді, коли вони перебувають вже під водою, але ще не знепритомніли. У такому разі ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути. Ось чому, допомагаючи потопаючому, ніколи не підходьте до нього близько спереду. Слід наближатись до потопаючого спереду, тримаючи поперед себе рятувальний круг, жердину чи інший плавучий засіб (рятувальний жилет, рятувальний нагрудник і таке інше). Тому потрібно швидко оцінити обставини і прийняти найбезпечніше рішення.
 
Способи надання допомоги потопаючому
 
Завжди розпочинайте із самого простого, а в разі невдачі перед тим, як приступити до більш ризикованих дій, краще подумайте, як зменшити ризик.
 
Словесний метод
 
Перебуваючи у безпечному для вас місці, ясно, чітко та коротко скажіть потопаючому, що і як він має робити, підбадьорюйте його словами, намагайтесь заспокоїти його, тоді він швидше зрозуміє ваші поради.
 
Метод дистанційної подачі рятувальних засобів та витягання
 
Якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (краще рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися. Краще, якщо встигнете прив’язати до нього вірьовку (пасок), за яку потім зможете підтягнути потерпілого до берега чи на мілину.
 
Якщо ви знайшли вірьовку, то один кінець її закріпіть на плавзасобі або за береговий предмет, а інший — за рятувальний круг чи інший плавучий предмет, який ви подаєте потопаючому. Перед витягуванням потопаючого станьте так, щоб у вас була гарна опора або ухопіться за плавзасіб чи за береговий предмет, щоб ви самі не впали у воду і потопаючий не потягнув вас за собою.
 
Вхід у воду на мілководді
 
Якщо нещастя трапилось на мілководді, можливо ви зможете наблизитись до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте рятувальний засіб так, щоб він був між вами та потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, наприклад причал (кущ, гілку дерева), та протягніть довгу жердину потерпілому. Якщо присутніх багато, утворіть живий ланцюжок, міцно взявшись за руки.
 
Використання човна
 
Спробуйте наблизитись до потопаючого на човні так, щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий, подавати жердину треба з носа або з корми, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Якщо човен такого розміру, що можна на
нього взяти постраждалого, підходити до потерпілого також потрібно носом або кормою, щоб при втягуванні його в човен, човен не перекинувся.
 
Ніколи не стійте у човні на повний зріст під час рятування потопаючого.
 
Рятування уплав
 
При наближенні до потопаючого уплав слід тримати поперед себе будьякий плаваючий предмет (краще рятувальний круг), щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, і подавати його на витягнутих руках, щоб потопаючий не зміг до вас дотягнутись. Підтримуйте з ним зоровий та голосовий контакт. Підбадьорюйте потерпілого, намагаючись примусити його працювати ногами в той час, коли за допомогою плаваючого предмета будете тягти його до берега чи до найближчої мілини.
 
Буксирування потерпілого
 
При буксируванні вплав потерпілий може бути не в змозі працювати ногами, щоб допомогти вам, але може вхопитись за вас руками. Тому потрібно буксирувати його на якомога більшій відстані від себе і бути готовим у будьякий момент ухилитись від його спроб вхопитись за вас руками. Спробуйте умовити його лягти на спину або перевернути його самому, якщо маєте такий досвід.
 
Якщо ви не маєте нічого під руками, намагайтесь підпливти до нього •ззаду, попросивши когось на березі відвертати його увагу від вас. Коли це не вдасться, спробуйте розвернути його спиною до себе, схопивши його лівою рукою за ліву руку, якщо можливо, вище ліктя і різким рухом розвернути його спиною до себе і захопити його зігнутою в лікті лівою рукою під підборіддя. Утримуючи його лежачим на спині, буксируйте до берега або до найближчої мілини, одночасно спробуйте умовити його допомагати своїми ногами вам плисти. При цьому ніколи не забувайте про особисту безпеку. Якщо ви відчули, що втрачаєте контроль над своїми рухами або відчуваєте, що потерпілий осьось схопиться за вас руками, різко відштовхнувшись, тимчасово віддаліться від нього, а відновивши координацію своїх дій, спробуйте знову надати допомогу потерпілому.
 
Серцево-легенева реанімація
 
Утоплення — одна з форм механічної асфіксії, що розвивається в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок ларингоспазму і припинення дихання чи з зупинкою серця в результаті психічної (страх) і рефлекторної (удар об воду, холодовий шок) дії.
 
Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу.
 
Витягши потерпілого з води, необхідно:
 
швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу, піску та водоростей;
одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;
 
покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одежі, дитячий рятувальний круг тощо;
 
визначити наявність дихання протягом 5 секунд;
 
якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом “з рота в рот";
 
визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд; за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п’яти до п’ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття;
 
разом із штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням. Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом “з рота в рот” або “з рота в ніс” під час доставки потерпілого до катера або на берег.
 
Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати “швидку медичну допомогу” або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставити потерпілого до лікарні.
 

 


1
2
3
4