Батьківський лекторій

Роль сім’ї в розвитку мовлення дитини

logop1logop2

Фізичне, психічне та інтелектуальне виховання дитини починаєть­ся в ранньому дитинстві. Усі навички, в тому числі правильного мов­лення, формуються в сім’ї. Мовлення дитини формується на прикладі мовлення рідних та близьких їй людей: матері, батька, дідуся, бабусі, старших сестер та братів. Існує думка про те, що мовлення дитини розвивається самостійно, без спеціального втручання та допомоги до­рослих, начебто дитина сама, поступово оволодіває правильною вимо­вою.

Насправді ж, невтручання в процес формування дитячого мовлення,  майже завжди стає причиною відставання в розвитку. Мовленнєві недоліки, що з’явилися в дитинстві, з великими труднощами перебо­рюються в наступні роки. Саме тому важливо, щоб у родині були ство­рені умови для формування мовлення дитини, починаючи з раннього віку. Дуже важливо, щоб дитина чула правильне, чітке мовлення, на прикладі якого формуватиметься його особисте. 

Недоречно і навіть небажано говорити з малюком його ж мовою, повторюючи спотворені слова (дитина часто чує «диви» замість «ди­вись», «маєнький» замість «маленький», «мольоцько» — «молочко» тощо), це може гальмувати розвиток мовлення. 

Особливо чітко потрібно вимовляти незнайомі, нові для дитини, а також багатоскладові слова. Звертаючись безпосередньо до дитини, ви спонукаєте її до відповіді, а вона уважно прислухається до вашого мовлення. 

Батьки повинні привчати дитину дивитися прямо на того, хто гово­рить, тоді вона полегшено перейме правильну артикуляцію. 

Причини затримки мовлення 

Перша причина. Домінування процесу розуміння мовлення співрозмовників пригнічує процес активної мовленнєвої діяльності дитини. Вона здатна показати рукою, вказати поглядом, поворотом голови безліч речей, про які її запитують, правильно виконати вказівки дорослого. А той очікує від неї появи перших слів, покладаючись на те, що вона розуміє їх, і не переймаючись потребою створення ситуацій предметної дії. Коли малюк активний у різних життєвих проявах, зацікавлено та з розумінням слухає дорослого, то зрештою він заговорить. Це, найімовірніше, буде «прорив» мовленнєвої активності, що приємно здивує тих, хто поруч із ним.

Друга причина. Етапи оволодіння дитиною словами-назвами тривалий час є незмінним. Дорослі просто називають предмети та об’єкти, які викликають у неї інтерес, і зовсім не пояснюють їхніх ознак та властивостей, не показують, як можна діяти з ними. Розповіді, бесіди, читання творів художньої літератури, спільні ігри з малюком лише поодинокі.

Третя причина. Батьки вважають, що прояви їхньої любові забезпечать повноцінний мовленнєвий розвиток дитини, і вживають лагідні слова до неї протягом перших двох років. Вони не усвідомлюють, що суто емоційне спілкування (як вид діяльності) має домінувати значно коротший відрізок часу.

Четверта причина. Велика кількість іграшок, яких у дитини стає дедалі більше, захоплює її. Дитині досить звичайного маніпулювання ними, причому вона проявляє лише звукову активність. Задоволені й дорослі, вважаючи, що малюк уже здатний бавитися сам, не набридає їм, і що з окремих звуків неодмінно вийдуть слова.

П’ята причина. Поява дитячих слів — цілком закономірний процес. Дитина ще не здатна вимовити слово так, як воно звучить в устах дорослого. Розвиненість м’язів її артикуляційного апарата ще не досконала, що й призводить до спотворення, заміни, пропусків звуків. Дитячий же варіант слова розчулює, захоплює дорослих і вони, щоб продовжити свій емоційний стан чи викликати таку саму втіху у знайомих чи родичів, вживають це слово у власному мовленні. Тож дитина має спотворений зразок для наслідування і не відчуває потреби в удосконаленні своєї звуковимови.

Шоста причина. «Зчитуючи» жести, звукокомплекси, міміку дитини, батьки розуміють усе це й ураз задовольняють її потреби. Отже, для неї не актуалізується потреба докладати мовленнєвих зусиль.

Сьома причина. Дорослі переважно доглядають за малюком, а мовленнєвому спілкуванню з ним не надають належного значення та уваги. Його голосові реакції залишаються поза увагою й без відповіді, стимулу до їх активізації та розвитку немає. Отже, збіднене мовленнєве середовище перешкоджає мовленнєвому зростанню дитини. Але ж вона не має іншого способу навчитися говорити, як лише наслідуючи мовлення дорослих. 

 

 

 

Робота дитячого садка з вихованцями  пільгових категорій

 

   У своїй діяльності педколектив керується Конституцією і законами України, Указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України і органів управління освіти всіх рівнів з питань освіти і виховання дітей; правилами і нормами охорони праці, техніки безпеки і пожежної безпеки, а також Статутом дошкільного закладу (в тому числі Правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами і розпорядженнями завідувача), дотримується положень Конвенції про права дитини та нормативних документів з охорони дитинства.

   Для набуття офіційного статусу «дитина пільгової категорії» надається пакет документів, а саме:

-       ксерокопія свідоцтва про народження дитини,

-       довідка, яка підтверджує соціальний статус дитини,

-       довідку з ЖЕКу про склад сім"ї.

   Дані дитини заносяться до бази даних дітей пільгового контингенту.

  Педколектив дошкільного закладу забезпечує соціально-педагогічний патронаж дітей в системі освіти, сприяє взаємодії дитячого садка, сім'ї, служби у справах дітей, центру соціальних служб - з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку.

   З метою соціального захисту дітей пільгових категорій проводяться заходи: забезпечується участь дітей пільгових категорій у заходах, присвячених Міжнародному Дню захисту дітей, Міжнародному Дню інваліда, новорічним святам тощо.

   Вихователями проводиться робота серед дітей пільгового контингенту з метою створення умов для всебічного розвитку дітей.

   Забезпечено соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій дітей.

    Педколектив сприяє проходженню медичних оглядів дітей пільгових категорій під час планових оглядів дітей медичними працівниками відповідних медичних установ.

   Офіційний статус дітей пільгового контингенту в дитячому закладі мають:

Діти, позбавлені батьківського піклування -       1 дитина

Діти з багатодітних родин                        -       14 дітей (12 сімей)

Діти з малозабезпечених сімей                 -       9 дітей

Діти з інвалідністю                                   -       1 дитина

Діти, батьки яких є учасниками АТО         -       5 дітей

Діти внутрішньо переміщених осіб            -       2 дитини

   З даними дітьми, їх батьками, вихователями та адміністрацією закладу проводиться соціально-педагогічний патронаж:

- налагодження зв’язків та співпраця зі службами у справах дітей та опікунської ради;

- збір інформації на дітей пільгового контингенту та подання в різні соціальні установи: в управління освіти, службу в справах дітей, опікунську раду;

- консультування вихователів, батьків та осіб, які їх замінюють, з питань соціального захисту різних пільгових категорій;

- збір, оформлення та постанова дітей на облік дітей пільгового контингенту;

- обстеження матеріально-побутових умов проживання; складання актів обстеження;

- посередництво у наданні гуманітарної та матеріальної допомоги;

- співбесіда з опікунами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- підготовка та супровід дітей пільгового контингенту на міські свята, організовані для даного контингенту;

- консультування батьків, вихователів з питань організації оздоровлення вищезазначених дітей;

- створення та щомісячне оновлення «Банку даних дітей пільгових категорій»;

- ознайомлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей-інвалідів та їх батьків/опікунів з пільгами, передбаченими законодавством України;

- соціально-педагогічний супровід дітей пільгового контингенту та членів їх родин;

- збір інформації про інвалідів та хворих дітей, які відвідують наш заклад та ін.

    Батькам та опікунам надається соціально-правова просвіта.

  В дошкільному закладі виховується 5 дітей із сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, та потребують соціального захисту. Службою у справах дітей та Центром соціальних служб для сім’ї, дітей    та молоді здійснюється ведення обліку цих дітей. ДНЗ активно співпрацює з цими службами, надає їм необхідну інформацію за запитами,  проводить бесіди з батьками щодо їх прав та обов’язків щодо виховання дітей.  

 

 

До Місячника безпечного

використання газу у побуті

 

Безпека для малих та дорослих


Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотриму­ватись правил безпечного користування газом.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чо­го з’являється запах гнилої капусти.

Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою ре­човиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.

 

Основні вимоги безпечної експлуатації

побутового газового устаткування


Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації по­трібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

 

  • Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи викори­стовувати їх не за призначенням. 
  • Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає над­ходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не зага­сив полум’я. 
  • Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення. 
  • Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над пли­тою із запаленими пальниками. 
  • Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо. 

 

Порядок дій при виявленні запаху газу:

 

  • ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню; не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир; не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами; 
  • негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті; 
  • відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрюван­ня приміщення; 
  • виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення. 

 

Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:

 

  • негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними; 
  • терміново повідом аварійну службу газу за телефоном 104; 
  • негайно повідом пожежну охорону за телефоном101; 
  • якщо є постраждалі - виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103. 

 

Правила поведінки при отруєнні газом:

 

  • відчини вікна, двері; 
  • потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою. 

 

Будь завжди уважним при користування газом, неухильно дотримуйся правил експлуатації газових приладів – у цьому запорука твоєї безпеки!


ПАМ’ЯТАЙ, користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш. 

 

 

До Місячника безпечного

використання газу у побуті

 

ПАМ'ЯТКА 
«Безпечне використання газу в побуті» 


Великі і малі біди й нещастя, що відбуваються з тими, хто користується газовими приладами, можна попередити, якщо знати і дотримуватися елементарних правил безпеки.

Газ важчий за повітря і при витоку заповнює в першу чергу підвали, підпілля, підземні комунікації і може поширюватися на великі відстані.

Умовно гази можна поділити на дві групи: природний (болотний, попутний, водяний, коксовий, нафтовий та чадний) і скраплений, що перебуває під тиском у балонах (етан, пропан, бутан). Ці гази безбарвні, не мають запаху. Щоб використовувати гази в побуті, до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення витікання їх із газових приладів.

Самі гази, й особливо продукти їх згорання, отруйно діють на людину, тому в роботі з газовими джерелами вогню (плита, газові колонки) потрібно дотримуватися особливої обережності.

У газі багато переваг. Це дешевий вид палива, горить без залишку, має високу температуру горіння, велику теплотворну здатність. У той же час газ має недоліки. У суміші з повітрям він утворює вибухонебезпечну суміш. Межі вибуховості 1,5-9,5% до об`єму повітря. При неповному згорянні газу виділяється окис вуглецю (газ без кольору, без запаху) від якого можливе ядуха, в тому числі зі смертельним наслідком.

Перед розпалюванням плити приміщення необхідно провітрити, кватирку залишити відкритою на весь час роботи з приладом. Кран на трубі (перед плитою) відкривається за допомогою перекладу прапорця, ручки у вертикальне положення. Запалений сірник підносять до пальника і тільки тоді відкривають кран на плиті на той пальник, який необхідно розпалити. Полум`я має загорятися у всіх отворах пальника, мати блакитно-фіолетовий колір. Якщо полум`я закіптюжене, значить газ згоряє повністю, необхідно відрегулювати подачу повітря. У цьому допоможе слюсар, якого можна викликати по телефону.

ПАМ`ЯТАЙТЕ: ГРОМАДЯНАМ не дозволяється самовільне ремонт газової апаратури. Працівники житлово-експлуатаційних контор зобов’язані не менше одного разу на квартал перевіряти стан вентиляції та димоходів у квартирах.

Якщо відбувається відрив полум`я від пальника, значить повітря надходить дуже багато. Користуватися такою пальником не можна - необхідно також викликати слюсаря.

Перед розпалюванням духовки її необхідно провітрити. Після закінчення користування плитою або духовою шафою закрити краник на плиті або духовій шафі, потім кран на трубі. 
 

 

 

Організація харчування дітей в ДНЗ

 

 

 

Харчування дітей проводиться відповідно до Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах.

 

Дошкільний   навчальний  заклад  забезпечує  збалансованехарчування дітей, необхідне для їх нормального росту і розвитку іздотриманням натурального набору продуктів,  визначених МОЗ спільноз МОН за погодженням з Мінфіном.

 

Для забезпечення правильного харчування  дотримуються  необхідні три умови:

 

·         наявність в їжі усіх необхідних інгредієнтів;

 

·         здоровий травний тракт;

 

·         раціональний режим харчування.

 

Повноцінний фізичний і нервово-психічний розвиток дитини дошкільного віку можливий у разі забезпечення його раціональним харчуванням.

 

Раціональне харчування передбачає використання необхідного набору продуктів, які містять усі необхідні харчові компоненти, вітаміни, мікроелементи відповідно до вікових фізіологічних потреб дитячого організму.

 

Кількість прийомів їжі у дошкільному  навчальному закладі «Дзвіночок»  здійснюється через 3-х разове харчування

 

Під час організації харчування в ДНЗ дотримуються гігієнічних вимог до приготування, перенесення та роздачі їжі; виконуються рекомендацій щодо інтервалів між прийманнями їжі, не допускаючи причин порушення режиму дня, щоб не спричинити до зниження апетиту та поганого засвоєння їжі.

 

Організовуючи харчування у дитсадкудодержується принцип наступності єдності вимог у ДНЗ і в родині.

 

Для забезпечення дітей повноцінним харчуванням старшими медичними сестрами складається меню на 2 періоди року: літньо-осінній і зимово-весняний, яке затверджується лікарем міської СЕС.  Різноманітність у харчуванні досягається за рахунок не лише асортименту продуктів, але й страв, що готуються з них. Складаючи меню, дотримується правильне поєднання різних страв. Так, якщо перша страва – борщ або овочевий суп, то до другої страви подають гарнір із круп, макаронних виробів, комбінованих з овочами, а якщо перша страва – суп із крупою чи вермішеллю, то до другої – готують овочевий гарнір.

 

При складанні меню обов’язково враховується  енергетична цінність та хімічний склад продуктів, з яких готуються страви.

 

Особливої уваги потребують діти, які часто хворіють, мають хронічні захворювання. Таким дітям призначається  дієтичне харчування.При наявності довідки від лікаря здійснюється дієтичне харчування, яке передбачає зміну технологій приготування страв (готуються тушковані, варені страви).

 

З метою попередження харчових токсикоінфекцій, гострих кишкових захворювань працівники дошкільного закладу, які пов’язані з організацією харчування,  суворо дотримуються всіх гігієнічних вимог щодо технології кулінарної обробки різноманітних харчових продуктів, забезпечують правильне зберігання і строки реалізації, а також дотримуються санітарно-гігієнічних нормативів у приготуванні їжі.

 

Першорядною умовою, необхідною для нормального росту і розвитку дітей, є повноцінне збалансоване харчування. Відділом освіти систематично проводиться робота щодо аналізу дотримання натуральних норм харчування.

 

 

Організація харчування дітей вдома

 

 

 

 

Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні й святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, з якими можна ознайомитися в  інформаційних куточках, які знаходяться в приймальнях кожної групи, кожного дня вивішується меню із зазначенням виходу страв.

 

Для збереження апетиту не рекомендується годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, виняток можуть становити: яблуко, морква, овочевий сік у кількості 50-100 г. Якщо дитина поснідала вдома, їй не слід снідати вдруге.

 

Харчування дітей має бути не тільки якісним і різноманітним, але й містити всі необхідні речовини – білки, жири, вуглеводи, мінерали та вітаміни – у таких кількостях і у такому співвідношенні, щоб відповідати їх фізіологічним потребам з урахуванням статі, стану здоров’я, умов життя та виховання.

 

З сучасних позицій найбільш фізіологічно обґрунтованим є 3- та 4-разове приймання їжі протягом дня.

 

Порушення режиму харчування негативно впливає на стан здоров'я дитини. При цьому виникають порушення не тільки в травній системі, а й погіршується загальний стан організму.

 

При 3- та 4-разовому харчуванні проміжки часу між прийомами їжі не перевищують 4—5 год., в результаті чого створюється рівномірне навантаження на травний канал, забезпечується оптимальна дія ферментів на їжу і найбільш повна її обробка повноцінними за травними властивостями соками.

 

Органи травлення для відновлення нормальної діяльності травних залоз потребують щодобового 8—10-годинного перепочинку, яким є нічний сон. Пізня вечеря перешкоджає відпочинку секреторного апарату, що призводить до перенапруження і виснаження травних залоз. Тому вечеряти рекомендується не пізніше, ніж за 3 год. до сну.

 

Розподіл добового харчового раціону на окремі прийоми їжі проводиться диференційовано. При 4-разовому харчуванні рекомендується на сніданок - 25 %, на обід — 35, на полудень — 15 і на вечерю — 25 % енергетичної цінності добового раціону. При 3-разовому харчуванні — відповідно 25—30,40—45 та 20—25 %.

 

Раціональне харчування повинне мати протисклеротичну та ліпотропну спрямованість, тобто бути таким, яке сприяє оптимізації жирового обміну та зниженню рівня холестеролу в крові. Це досягається підбором відповідних харчових продуктів. Ліпотропну та антисклеротичну дію мають сірковмісні амінокислоти (цистин, цистеїн, метіонін), фолієва кислота, ненасичені жирні кислоти, водо- і жиророзчинні вітаміни (А, Е, В,, В , РР, С). Природні джерела антисклеротичних речовин — це риба, птиця, сир, олія. Високий вміст ліпотропних речовин та вітамінів у гречаній та вівсяній крупах, бобових, свіжій зелені, фруктах, овочах, продуктах моря (морська капуста, м'ясо морських тварин, креветок тощо).

 

Раціональне харчування — один з найважливіших чинників, які забезпечують гармонійний розвиток та здоров'я дитини. Харчування істотно впливає на розвиток мозку, інтелект та функціональний стан центральної нервової системи. Раціональне харчування підвищує стійкість організму дітей проти різних захворювань і сприяє зниженню дитячої смертності. У дитячому віці воно має велике значення, оскільки, крім задоволення щоденних фізіологічних потреб в енергії та харчових речовинах, забезпечує процеси росту і розвитку дитячого організму. Кількісна недостатність та якісна неповноцінність раціону однаково негативно впливають на фізичний та нервово-психічний розвиток дітей.

 

 

ВИХІДНІ ДНІ РАЗОМ З ДИТИНОЮ

 

 

       

       Усі з нетерпінням очікують вихідні дні, як дорослі, так і діти. За тиждень організм втомлюється не лише фізично, а й морально. Ваша дитина цілий день перебуває в дошкільному закладі, ввечері вдома майже немає часу на спілкування в родині. Тому у вихідні дні так важливо, якомога більше приділяти увагу один одному у сім'ї, а особливо це потрібно дитині. Все, що ми не встигли розказати, показати дітям у будні дні, ви повинні зробити це за вихідні.

        Як же правильно провести вихідні дні з користю для дитини і самих дорослих?

        По-перше, необхідно як найбільше перебувати на свіжому повітрі. Якщо дозволяє погода, відвідайте з дітьми парк. Багато молодих сімей полюбляють відпочинок на лоні природи, але все зводиться до вогнища, шашликів та навіть до банальної випивки. А діти в цей час представлені самі собі. І чим вони займаються в цей час батьків не дуже турбує, лиш би не заважали дорослим "культурно відпочивати". Користі від такого походу на природу дітям немає, а ось шкоди по-вінця. Адже дії батьків не співпадають з тим, чого їх навчали вихователі. А саме: розводити багаття у лісі, ламати гілки та нищити дерева й кущі, смітити, розпивати алкогольні напої, палити цигарки тощо.

      Якщо ви ідете з дітьми на природу, то повинні на все живе звертати увагу, дивуватися, задавати дітям запитання, відповідати на їхні, а ні в якому разі не ігнорувати. Якщо ж можливо ви не знаєте правильної відповіді, то краще не придумуйте щось самі, а пообіцяйте (і обов'язково виконайте) знайти відповідь у книгах, коли повернетесь додому.

       По-друге, дітям, та й вам також, корисно побувати в театрі, цирку, зоопарку, на атракціонах. Звичайно це зараз коштує чималих грошей, але години спілкування з дитиною, перегляд вистави з нею, а потім обговорення баченого, захват вашого малюка тим, що це все було разом з вами не має ціни - тому що це спілкування безцінне.

       Якщо ж на дворі погода не дозволяє вийти за поріг, то і вдома можна знайти масу цікавого і корисного для спілкування з дитиною: почитати книгу і обговорити прочитане, пограти в шашки, шахи, лото, розіграти театральну виставу по знайомій і любимій казці, залучити дитину до спільної хатньої праці: навести порядок в своєму куточку з іграшками, витерти пил, помити посуд тощо. Все це слід робити так, щоб малюк працював "не з під палки" а із задоволенням: заохочуйте, підбадьорюйте, не скупіться на похвалу. Навіть, якщо розбилась ваша любима чашка, то заспокойте дитину, що то не саме страшне, та й взагалі ви вже давно мріяли купити іншу ще кращу чашку, але трішки жаль викидати цю.

       Батьки, що люблять своїх дітей, завжди знають, як розумно провести вихідні дні з користю і для себе і, головне, для своєї дитини. Цей "потрачений" час на спілкування з сином чи донькою вернеться до вас сторицею вдячністю маленьких сердечок ваших дітей.

       Бажаємо вам успіху в цій, здавалось би, легкій та, в той же час, важкій справі, як спілкування з дитиною, її виховання!

 

 

Заходи безпеки на льоду

 

 

Перш ніж ступати на лід, дізнайтесь про товщину льодового покрову на водоймі. У різних місцях річок, озер товщина льодового покрову може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.

Міцність льоду можна визначити візуально. На водоймах безпечним вважається лід при температурі повітря нижче нуля градусів:

  • для одного пішохода - лід синюватого або зеленкуватого відтінку, товщина повинна бути не менше 5-7 см, лід блакитного кольору - найміцніший,

лід білого кольору - міцність у два рази менше, лід сірий - свідчить про присутність води у товщі льоду;

  • для групи людей (масові переправи пішки) - товщина не менше 15 см;
  • при масовому катанні на ковзанах - 25 см.

Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.

При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5-6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду.

Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.

 

Правила поведінки на льоду

 

 

1. Виходити на лід можна тільки за стійкої морозної погоди.

2. Переходити водойми потрібно в спеціально позначених і обладнаних для цього місцях.

3. Забороняється виходити на лід, товщина і міцність якого вам невідомі.

4. Забороняється спускатися на лижах з крутого берега на неперевірений на міцність і товщину лід.

5. Забороняється збиратися на льоду великими групами в одному місці.

6. Забороняється виходити на лід за таких умов:

- якщо поруч є теплі потоки води, в місці з’єднання річок, у місці виходу стічних і промислових вод;

- у випадку швидкої течії річки у цьому місці;

- за наявності вмерзлих у лід дошок, палок, гілок та інших предметів;

- у випадку різного забарвлення льоду;

- під час весняного розтавання снігу та льоду, а також сильного перепаду температури під час потепління.

 

Надання допомоги потерпілим на льоду

 

 

Щоб допомогти людині, яка терпить лихо і не потерпіти самому, отримуйтесь наступних правил:

1. Без потреби не виходьте на лід. Подумайте, чи зможете під час надання допомогти впоратись  самотужки, чи краще покликати на допомогу ще кого-небудь. Якщо поряд нікого немає, то дійте продумано і обережно, щоб замість допомоги не погіршити становище.

2. Протягніть потерпілому довгу жердину, дошку, палицю від лиж, лижу, хокейну ключку або киньте вірьовку, зв’язані паски тощо. Якщо вам все-таки необхідно вийти на лід, то ляжте на лід і повзіть по поверхні, штовхаючи рятувальний засіб перед собою або кидаючи перед собою вірьовку чи пасок.

3. Будьте якомога далі від ополонки (краю крижини), протягніть потерпілому палицю, жердину, чи киньте вірьовку. Якщо вірьовка чи трос закріплені на березі і не вистачає довжини, то міцно тримаючись за кінець вірьовки однією рукою, протягніть потерпілому другу руку.

4. Витягніть потерпілого, попросіть його працювати ногами - так буде легше витягнути його з ополонки. Коли ви його витягли, не дозволяйте йому підійматись на ноги, нехай він повзе вслід за вами до берега.

5. Після того, як витягнете потерпілого у безпечне місце, викличте «швидку допомогу», надайте першу допомогу, необхідну при охолодженні:

- поступово відігрійте постраждалого, загорніть його у ковдру або сухий теплий одяг;

- не намагайтесь зігріти тіло потерпілого дуже швидко, не занурюйте його у теплу воду, швидке обігрівання може викликати серцеві проблеми;

- будьте надзвичайно уважними при поводженні із потерпілими;

- по можливості прикладіть до тіла теплий предмет (гарячу грілку, пляшки із теплою водою);

- дайте тепле пиття, якщо потерпілий при свідомості.

 

Патріотичне виховання

дітей  старшого  дошкільного  віку

 

            Дитинство – час незабутніх переживань, яскравих вражень, які довго зберігаються в пам’яті людини і стають органічною частиною її духовного світу, що пов’язує з рідною домівкою, місцями, де вона народилася і зросла.

Дошкільний вік є сприятливим періодом для розвитку патріотичних почуттів. Патріотичне почуття це переживання, з яких у майбутньому виросте громадянська позиція особистості, її людська та національна гідність. У дитинстві вони виявляються в любові до , рідної оселі, міста, в якому народилися, рідної землі,  шанобливому ставленні до культури своєї родини, мови. Дошкільник тільки починає осягати ці складні почуття і його не можна квапити. Патріотичні почуття дошкільників формуються в процесі спілкування з оточуючим  середовищем людьми, виконання з ними спільної діяльності. Вони спрямовані на розкриття і формування спільно людських  моральних якостей особистості любов, гідність,вірність, відданість батькам,залучення до джерел національної культури, збереження  природи рідного краю, виховання емоційно-діяльнісного ставлення та почуття причетності до оточуючих.

Саме тому робота з патріотичного виховання охоплює цілий комплекс завдань,серед яких патріотичними є :

- Виховання в дитини  любові і  почуття причетності до своєї сім"ї, до дитячого садка,вулиці,міста;

- Формування бережливого ставлення до природи рідного краю;

- Формування толерантності, почуття поваги до інших людей;

- Формування поваги до моральних цінностей,традицій, звичаїв, культури рідного народу;

- Ознайомлення дітей із символами держави.

Патріотизм кожної дитини починається з рідної домівки, домашнього вогнища. Неньчина колискова пісня та її ніжне слово, мовлене рідною мовою, батькова мудра настанова та наука, бабусині казочки та дідусеві легенди, родинні традиції та звичаї - з усього цього виростає патріотизм. Бо все це глибоко западає в душу і ніколи не забувається.» З родини йде життя  людини», «Без сім’ї  немає щастя на землі» саме так говорить народна творчість про родину.

Саме в родині  закладаються засади патріотично-моральної  та  національної свідомості: в ході щоденного життя, в його радостях і смутах зароджується взаємоповага між людьми, любов, симпатія. При цьому важливо,щоб дитина навчилася не тільки брати, але й віддавати любов,турбуватися про  рідних з дитинства, бути уважною до близьких людей.

Ми навчаємо дитину з перших років життя любити батьків, допомагати їм.  Однак для того, щоб ці  почуття стали початком любові до Батьківщини, важливо ознайомлювати дітей із роллю батьків , як громадян, працівників, що вносять свій вклад в майбутнє нашої країни. Це можуть бути спільні з дітьми прогулянки містом, де батьки звернуть увагу дітей на чистоту або  забрудненість міста, бесіди з дітьми про  необхідність берегти природу рідного краю, задля збереження здоров’я та життя свого,  в першу чергу,  та рідних. Це може  бути спільна праця біля подвір’я: висадка дерев, квітів, – прибираємо, прикрашаємо  – робимо  разом наше місто чистим, гарним; розповіді батьків про свою роботу, яку користь вони приносять суспільству дають можливість дітям усвідомити значення кожного в розвитку рідної держави, краю.

Виховний вплив  батьків на дітей постійний. Вони впливають навіть тоді, коли нічого не роблять спеціально – просто своїми вчинками, прикладом, висловлюваннями тощо. Наслідуючи батьків, як найближчих і найбільш авторитетних людей, дитина засвоює норми поведінки, ставлення до  природи, до людей, що оточують, до рідного міста.

Велике значення в патріотичному вихованні дошкільнят   мають традиції та звичаї сім’ї. Потрібно, щоб діти пам’ятали в дошкільному віці, звичайно, з допомогою дорослих, про дні народження батька та матері, сестер та братів, бабусь та дідусів, своїх товаришів, не забували про подарунки для них. Добре , коли діти дарять те, що зроблено своїми руками. А навчити їх цьому приємному заняттю наша з вами справа. 

Частиною патріотичного виховання є виховання любові до природи рідного краю. А почуття до природи розвиваються в ході природоохоронної діяльності. Бувайте якомога частіше з дитиною на природі в лісі, біля моря, на лимані, біля каналу, в парках та скверах рідного міста. Звертайте увагу дітей на   неповторну  красу  навколишньої природи і хоча б одне деревце , або кущик  щорічно саджайте разом з дитиною, доглядайте і спостерігайте за ростом та розвитком рослини, отримуйте задоволення самі  і вчіть дитину насолоджуватись  спільними  здобутками. Знайомте дітей з назвами  дерев, квітів, трав; розповідайте відомі вам  легенди про рослини рідного містаПо справжньому полюбивши природу, діти не будуть байдужі до рідного містечка, до Батьківщини. 

Рідне місто… Нам необхідно  показати дошкільникам , що рідне місто славетне своєю історією, традиціями, пам’ятниками, кращими людьми. Діти повинні зрозуміти, що їхнє місто – частина Батьківщини. Добре, якщо діти будуть знати,які визначні пам’ятники, музеї в місті, відомі люди,які прославляють не тільки місто, а й країну. Батькам необхідно знайомити дітей з історією рідного міста , архітектурою , походженням назв вулиць, парків.  

 

Пам'ятка  для батьків

 

Родина — це природний осередок найглибших людських почуттів, де дити­на засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до рідного краю. У родинному середовищі по особливому сприймаються звичаї та традиції, рідна природа, спогади стар­ших.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутніх гро­мадян держави, дорослі мають їм прищепити глибоку повагу і турботливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного міста. Важливо, щоб малята усвідомили, що вони не просто споживачі   багатств  рідної  землі,   а  її творці, захисники. І якщо ви насправді хочете виховати у вашої дитини любов до рідного міста, батьківської хати, якщо ви хочете закласти готовність збе­рігати і примножувати багатства рідного краю, якщо ви хочете, щоб запах квіту­чих каштанів і бузку в дорослому житті повертав ваших дітей до рідних порогів не забудьте:

*  Йдучи вулицею рідного міста, роз­повісти про визначні пам'ятки, які зна­ходяться на цій вулиці.

*  Познайомити дітей із назвою вули­ці, на якій ви знаходитеся. Чому вона так називається?

*    Відвідати разом всією родиною краєзнавчий    музей.    Після    відвідин обговоріть з дітьми те, що ви там поба­чили.

*  Побувати в прабабусь та прадідусів і розпитати, що вони знають про історію рідного міста. Які цікаві легенди, при­казки, забавлянки вони знають? Запишіть, а потім завчіть їх з дітьми.

* Здійснити цільову прогулянку разом з дітьми по визначних місцях рідного міста, а ввечері запропонуйте намалю­вати свої враження від прогулянки.

*   В День Перемоги всією родиною відвідати парк Пам'яті. Вшануйте вете­ранів Великої Вітчизняної війни, покла­діть квіти до пам'ятника.

*  Завжди звертайте увагу на чистоту і порядок у рідному місті. Поговоріть з дітьми, як зробити так, щоб місто завжди було охайним і привабливим.

*  Разом з дітьми посадіть біля свого будинку квітники, дерева. Доглядайте за ними разом з дітьми.

*    Частіше розповідайте дітям про видатних людей, які проживали чи про­живають і донині в рідному місті.

*  Знайомте дітей зі звичаями та тра­диціями рідного краю.

*  А якщо ви хочете посіяти в душі дитини золоті зернятка духовності, любові до рідного краю, слова, співай­те, читайте, спілкуйтеся із нею мовою кращих творів українського фольклору та видатних вітчизняних поетів і пись­менників.

*    Запропонуйте дітям намалювати наше місто  в майбутньому.

*  Створіть сімейний фотоальбом «Я і місто моє — Дніпропетровськ». Разом з дити­ною придумайте вірші про рідне місто. Запишіть їх під фотографіями.

Нехай ваші діти зростають гідними синами і донями рідного краю, рідного міста.

Плекаючи у дітей почуття любові до Батьківщини, виховуючи майбутнього громадянина, дорослі мають передусім прищепити дітям глибоку повагу і турбо­тливе ставлення до своєї малої батьків­щини — рідного району.

 

 

Запобігання виникненню пожеж у побуті

 

 

 

     

    З наближенням зими та настанням холодів у людей виникає бажання обігріти свою оселю. Для цього використовуються різноманітні обігрівачі, проте вони здатні не лише дарувати тепло але і несуть в собі велику небезпеку. Так минулої зими у місті Дніпропетровську виникло 1080 пожеж, в яких постраждала 21 особа, з них 1 дитина, загинуло 16 осіб. Як свідчить статистика більше 80% пожеж виникає у житловому секторі, кожна друга пожежа стається внаслідок необережного поводження з вогнем, кожна четверта пов’язана з порушенням вимог пожежної безпеки під час експлуатації електропобутових, чи опалювальних приладів.

      Що необхідно пам’ятати, щоб вберегти себе та свою оселю від пожежі:

     - ніколи не паліть у ліжку, пам’ятайте, що сигарета та алкоголь - активні спільники у спричиненні пожежі;

    - будьте обережні під час експлуатації електричного та газового обладнання, перед початком опалювального сезону всі опалювальні прилади необхідно ретельно перевіряти, а у разі виявлення пошкоджень чи несправностей - ремонтувати;

    - не розташовуйте опалювальні прилади поблизу легкозаймистих та горючих матеріалів;

   - намагайтеся уникати перевантаження електричних мереж, не вмикайте одночасно побутові електроприлади значної потужності;

   - тримайте в чистоті вентиляційні канали та димоходи;

   - не залишайте дітей без нагляду, навчіть їх правилам пожежної безпеки.

    При користуванні електричними приладами категорично забороняється:

  - застосовувати для опалення приміщення нестандартне (саморобне) електронагрівальне обладнання, або лампи розжарювання;

  - користуватися пошкодженими електричними виробами, розетками, штепсельними вилками, вимикачами, експлуатувати кабелі та проводи з пошкодженою ізоляцією;

  - залишати без нагляду ввімкнені нагрівальні прилади;

  - використовувати опалювальні прилади для підвішування одягу, інших предметів;

  - накривати електричні нагрівачі, лампи та світильники папером або тканиною.

  Для запобігання нещасних випадків при користуванні газовими приладами забороняється:

- проводити самовільне підключення, перенесення, ремонт газового обладнання, змінювати устрій димових і вентиляційних систем, користуватися газом при несправних газових приладах;

- користуватися газовими плитами, водонагрівачами й опалювальними приладами при відсутності тяги й при зворотній тязі, тому що можливе отруєння чадним газом;

- користуватися несправними газовими приладами;

- самостійно ремонтувати несправності;

- включати газові прилади дітям, а також особам, що не пройшли спеціального інструктажу;

- прикріплювати до газової плити, водонагрівача, до опалювального приладу та газопроводів сторонні предмети;

- використовувати газові плити для опалення приміщень;

- вмикати газові прилади при несправній автоматиці безпеки.

    Майже кожній пожежі можна запобігти! Для цього слід обов’язково обговорити в сім’ї, особливо з дітьми, не тільки про заходи щодо запобігання пожежі, а й порядок дій у разі її виникнення; спосіб виклику пожежної допомоги, гасіння пожежі в початковій стадії, безпечні маршрути виходу з приміщення.

   Якщо у вас або у ваших сусідів сталася пожежа, головне швидко викликати пожежно-рятувальну службу за тел.101.


1
2
3
4
5
6
7
8
9