До уваги педагогічної та батьківської громадськості!

На виконання спільного листа МОЗ та МОН України від 28.12.2021 № 255/361 «Щодо напруженої епідемічної ситуації», листа департаменту освіти і науки Дніпропетровської обласної держадміністрації від  27.01.2022 № 570/0/211-22, враховуючи зареєстрований у 2021 році в Україні спалах поліомієліту, ризик поширення якого оцінюється як високий, важкість хвороби, яка спричиняє інвалідність і є небезпечною для життя, відсутністю специфічного лікування хвороби, з метою попередження захворювання на інфекційні хвороби, які можна запобігти шляхом імунопрофілактики, проводимо інформаційно-роз’яснювальну кампанію серед педагогічної та батьківської громадськості щодо імунізації проти поліомієліту дитячого населення.

Інформація щодо небезпеки поліомієліту та імунізації проти поліомієліту дітей за посиланнями:

https://www.facebook.com/UNICEFUkraine/posts/4953179621413196

https://www.facebook.com/groups/443133870090377/posts/594663068270789/

https://www.unicef.org/ukraine/stories/polio-has-returned-to-ukraine?fbclid=IwAR34HAQyidOqyv72OcM0awNDt2guDEIzxwv7hirsF4OpTdc43OYsqmYs1gE

http://www.dolc.dp.ua/wpress/?p=7465

https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/polio-briefing

Міністерство охорони здоров'я України

повідомляє

Чи є нежить протипоказанням

для відвідування садочка чи школи?

Діти дошкільного та молодшого шкільного віку більш сприйнятливі до вірусних інфекцій та частіше хворіють на гострі респіраторні захворювання. Якщо дитина вакцинована відповідно до календаря профілактичних щеплень і навіть має додаткові щеплення, вона все одно може інфікуватися вірусами, що спричиняють нежить, біль у горлі, кашель, блювоту та діарею. Адже вакцинація не є 100% гарантією захисту від усіх можливих захворювань, проте значно полегшує їх перебіг та запобігає ускладненням.

Американська академія педіатрії зазначає, що якщо йдеться про малюків у закладі дошкільної освіти, то вони хворіють набагато частіше ніж ті, які не відвідують садочок і не мають контактів з іншими дітьми, у т.ч. братами чи сестрами. Упродовж другого року відвідування дитячого колективу кількість захворювань на респіраторні захворювання зменшується, оскільки вплив великої кількості мікробів та вірусів формує імунітет (https://cutt.ly/6W4X3Yc).

Для того, щоби захистити дитину від інфекційних хвороб необхідно вчасно проводити вакцинацію за Національним календарем щеплень (https://cutt.ly/NW4ZTNj) та за можливості — робити додаткові щеплення. Варто також навчити дитину певних правил і заохочувати її дотримуватися етикету кашлю і чхання, викидати використані серветки до урни, а також правильно та ретельно мити руки.

У більшості випадків легкий кашель або нежить, особливо — залишкові після перенесених хвороб, не є протипоказом для відвідування закладів освіти. Утім, якщо ці симптоми супроводжуються високою температурою, або з’явилися в розпал сезону ГРВІ, краще залишитися вдома. Зважайте також на пандемію COVID-19.

Не дозволяйте дитині йти до школи чи садочка, якщо в неї є якісь з основних симптомів цього захворювання:
 Висока температура
 Безперервний кашель
 В’ялість та загальна слабкість
 Втрата або зміна нюху або смаку
У такому випадку краще залишатися вдома та звернутися по медичну допомогу.

Якщо дитина температурить, у неї з'явився висип, болі в різних частинах тіла чи ознаки інфекційних захворювань, перед поверненням до школи чи садочка її має оглянути лікар. Він і визначить, чи можна відвідувати школу чи садок. Щоби повернутися до навчання, дитина має бути активною, мати добре самопочуття і температуру нижчу за 37,2° без прийому жарознижувальних препаратів.

Пам’ятайте, що наближається сезон гострих респіраторних вірусних інфекцій. Щоби знизити ризик зараження чи розвитку ускладнень дітям, а також співробітникам освітніх закладів рекомендовано щорічно здійснювати вакцинацію від грипу.

ОБЕРЕЖНО - КОРОНАВІРУСНА ІНФЕКЦІЯ!!!

    З більш детальною інформацію та інформативними відеороликами щодо коронавірусної інфекції, з алгоритмами дій лікарів, лікарів-епідеміологів, лабораторного дослідження у лабораторіях, рекомендаціями для населення можна ознайомитись за посиланням https://moz.gov.ua/koronavirus-2019-ncov

Шановні батьки

дітей групи старшого дошкільного віку!

    Нагадуємо Вам, що перед вступом дитини до школи необхідно пройти диспансеризацію. Диспансеризація в ДНЗ № 148 не проводиться. Для оформлення документів необхідно звернутись до сімейного лікаря.

Адміністрація ДНЗ № 148

БУДЬТЕ УВАЖНІ! ПЕДИКУЛЬОЗ!!!

    До огляду на педикульоз не можна ставитися формально, особливо під час його проведення в дитячих колективах, оскільки саме діти найчастіше страждають на ураження вошами. Це серйозна проблема, що викликає низку інфекційних захворювань, профілактика яких є важливим завданням медсестри закладу дошкільної освіти.

  Профілактика педикульозу вкрай важлива, адже ураженим може бути кожний незалежно від соціального становища та віку.

    Ураження педикульозом відбувається під час:

   - безпосереднього контакту із завошивленими особами, зде­більшого - з волоссям ураженого;

   - користування  спільними речами - одягом,  білизною,  го­ловними  уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо.

   З ураженої особи воші можуть переповзати на підлогу та інші предмети, де зберігають свою життєздатність протягом двох діб. Тому дитина може інфікуватися педикульозом і в громадському транспор­ті, і в магазині, і в місцях навчання чи відпочинку.

    До розмноження вошей призводять:

    - недотримання правил особистої гігієни;

    - велика скупченість людей

    - міграція населення.

   Педикульоз не є сезонним захворюванням, ураження вошами може відбуватися будь-якої пори року.

   Що треба знати про педикульоз?

  Педикульоз — паразитарне захворювання шкіри та волосся. На­зва захворювання походить від латинської назви комахи-збудника. На дитині може паразитувати волосяна, платтяна та лобкова воші або деякі з них одночасно. Відповідно до цього розрізняють чоти­ри види педикульозу: волосяний, одежний, лобковий, змішаний.

    Змішаний педикульоз - це, наприклад, одночасно волосяний та платтяний тощо.

    Найвищий рівень ураженості педикульозом - у дитячих та під­літкових колективах - до 60% від усієї кількості уражених педику­льозом осіб. У вересні ураженість педикульозом у дитячих колек­тивах зростає до 30% від зареєстрованих протягом року.

    Тривалість життя воші становить 20-45 днів. Цикл розвитку воші має три стадії: яйце-гнида, личинка, статевозріла воша.

    У середньому на добу самиця волосяної воші відкладає 3-7 яєць [гнид], а за все своє життя - близько 300 яєць. Яйце довгастої форми, 1,0-1,5 мм довжини, жовтувато-білого кольору. Воно вкрите особливою клейкою речовиною, тому міцно прикріплюється до волосся або одягу. Залежно від температури яйця розвиваються протягом:

   - 5 днів - за температури +38 °С;

   - 16 днів - за температури +25 °С.

   За температури нижче +25 °С яйця не розвиваються. Час розвитку личинок - 14-18 днів. Личинка зазвичай сірува­то-коричневого кольору, має три пари лапок з кігтиками, що дає їй змогу міцно триматися на волоссі або тканині.

  Середня тривалість життя статевозрілої воші - 34 дні. Опти­мальна температура розвитку +30...+32 °С. Статевозрілі воші мають сі­рувато-коричневе забарвлення, після кровосмоктання - темнішають.

    Як виявити педикульоз?

  Ураження педикульозом відбувається: під час розчісування ді­лянки шкіри, яка свербить від укусів вошей, їхні екскременти потра­пляють у рану. Далі збудники інфекційних захворювань через кров проникають в організм дитини, інфікуючи її.

   Симптоми ураження педикульозом:

   - свербіж в місці укусу, який виникає внаслідок подразнення секретом, що виділяють воші під час кровосмоктання;

   - алергічні прояви, спричинені загрубінням шкіри від масо­вих укусів і дії слини воші на шкіру;

  - пігментація шкіри внаслідок тканинних крововиливів і за­пального процесу, спричиненого дією слини воші;

   - розчіси на тілі, що призводять до виникнення вторинних шкірних захворювань — запалення шкіри, екземи.

    Небезпечними також є платтяні воші, які, напившись крові ди­тини і утримуючись на її одязі та білизні, переносять збудників хво­роб протягом тривалого часу.

   Волосяна та одежна воші належать до одного роду і зовні дуже схожі за будовою, однак одежна воша більша ніж волосяна, її забарв­лення світліше. Самці зазвичай дрібніші за самок. Живе платтяна воша у складках, швах білизни й одягу, де відкладає яйця, прикрі­плюючи їх до ворсинок тканини. Яйця можуть приклеюватися та­кож до волосся на тілі людини.

  Воші в усіх стадіях розвитку дуже чутливі до температури, зо­крема зниження температури і висока вологість повітря погіршують їх життєздатність. За температури +13 °С воші живуть до семи днів, у воді залишаються живими до двох діб. Температура нижче +25 °С перешкоджає розвиткові яєць.

  У разі дуже високої температури тіла у хворої на висипний тиф дитини воші переповзають на здорових, поширюючи захворювання.

   Як запобігти педикульозу?

   Найліпша профілактика педикульозу - запобігання появи вошей. Для цього необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни:

  - регулярно митися не рідше одного разу на 7-10 днів;

 - змінювати натільну та постільну білизни в ці самі строки або після забруднення з подальшим пранням;

  - регулярно стригтися і щоденно розчісувати волосся;

  - систематично чистити верхній одяг;

  - регулярно прибирати приміщення;

  - утримувати в чистоті предмети побуту та меблі.

   Батьки мають з раннього дитинства формувати у своїх дітей навички особистої гігієни. Крім того слід щоденно оглядати волос­ся та одяг дітей після повернення додому.

   Якщо, незважаючи на заходи особистої гігієни, воші та гниди все ж з'явилися, їх необхідно знищити не лише на волоссі, а й на одя­зі, постільній білизні, особистих речах та в усіх приміщеннях, де пе­ребував уражений педикульозом.

    Як позбутися педикульозу?

     Для боротьби з педикульозом застосовують хімічний, механіч­ний та фізичний методи боротьби.  

  Дезінсекційні заходи (знищення вошей] можна провести са­мостійно. Варто  зауважити, що під час придбання в аптеці протипедикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги ін­струкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, віку ураженого тощо.

   Під час обробки волосся і наступного їх промивання водою слід уникати потрапляння препарату в очі, рот і ніс.

 Після використання протипедикульозних препаратів біль­шість яєць стають нежиттєздатними, проте деякі з них залишаються живими. Тому важливо провести їх повне знищення — видалити ме­ханічно живі яйця і воші та ті, що загинули. Для полегшення вида­лення вошей з волосся необхідно:

  - змочити волосся розчином води та 5-10% столового оцту; зав'язати поліетиленовою хусткою і рушником;

  - витримати 30 хвилин;

  - промити волосся проточною водою;

  - вичесати густим гребенем загиблих вошей та їхні яйця.

Пропонуємо Вам ознайомитися з питаннями вакцінації від поліємієліту на сайті лікаря Комаровського Є.О. за посиланням: 

http://articles.komarovskiy.net/dopolnitelnaya-vakcinaciya-ot-poliomielita-v-voprosax-roditelej-i-otvetax-doktora.html

Гострі кишкові інфекції, харчові отруєння та їх профілактика

     До гострих кишкових інфекцій відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, гастроентероколіти, холера. Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій залишаються неякісно промиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція, що купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.

      У літню пору року, коли в теплі шкідливі бактерії розмножуються досить швидко, дуже легко отримати харчове отруєння чи кишкові інфекції, пов'язані із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань. Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових заходів.

Основними причинами спалахів є нехтування елементарними правилами особистої гігієни, порушення технологій приготування їжі, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму. Факторами передачі інфекції найчастіше стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються "із запасом", що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань та продуктів їх життєдіяльності.

      Зараження відбувається при проникненні збудника через ротову порожнину в організм здорової людини, визиваючи ураження травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкий біль в області живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.

       Джерелом кишкових інфекцій є хвора людина. Але головними розповсюджувачами є особи з легким перебігом захворювання і особливо ті, хто по роду своєї діяльності зайнятий в сфері обслуговування населення. А саме - продавці продуктових магазинів, робітники системи громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів. Залишаючись на робочому місці, такі співробітники, будучи хворими, здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.

       З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь рекомендовано:

- не вживати продуктів і напоїв при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з простроченими термінами споживання;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;

- не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини;

- не готувати страви із запасом; приготовлені страви бажано вживати відразу, зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин;

- при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, а при споживанні дітьми - обдати окропом;

- не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо);

- для пиття і приготування їжі використовувати воду тільки з централізованих джерел водопостачання або питну бутильовану;

- перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом; обов'язково мити руки після відвідування туалетів;

- при відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни; дорослим необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб діти не споживали незнайомі ягоди та продукти;

- для купання та відпочинку слід користуватися лише офіційно дозволеними пляжами;

- вести боротьбу з мухами.

      У разі виявлення перших ознак кишкового захворювання необхідно терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Самолікування небезпечне для здоров'я! Неконтрольоване і неправильне застосування антибіотиків та інших антибактеріальних препаратів приводить до того, що в кишечнику знищуються не тільки збудники хвороби, але й корисна мікрофлора. При недостатньому та неадекватному лікуванні може сформуватися здорове носійство інфекції, а перехворіла людина не маючи клінічних проявів, продовжує виділяти збудників, що особливо небезпечно для оточуючих.

ЗАГАРТУВАННЯ ДІТЕЙ

Загартування – це система дій, спрямованих на підвищення опірності організму, розвиток здатності швидко і без шкоди для здоров'я пристосуватись до різноманітних умов життя.

При загартуванні потрібно керуватись такими принципами: послідовність, систематичність, врахування індивідуальних особливостей, без страху, негативних почуттів. В загартуванні дитячого організму використовуються такі фактори: повітря, вода, сонячне тепло.

Повітряні ванни

Повітряні ванни - це м’які загартовуючі процедури. Місцеву повітряну ванну дитина отримує, коли її одяг залишає оголеними окремі частини тіла, а загальну - під час переодягання, після нічного та денного сну. Рекомендуються не статичні повітряні ванни, а поєднані з помірною м’язовою активністю - фізкультурними вправами, ходьбою, рухливими іграми. Надворі діти мають приймати повітряні ванни в надійно захищеному від вітру місці. Обов’язкова умова - контроль за самопочуттям дітей. Для дітей до 2 років повітряні ванни розпочинають при температурі 23 градуси, доводячи її до 21-20 градусів; для дітей 3-4 років - від 22 до 20; 5-7 років - від 22 до 18 градусів. Тривалість ванн - двічі-тричі на день по 3-4 хв., доводячи до 10-15 хв.

Сонячні ванни

З усіх факторів, що впливають на організм, сонце - наймогутніший, тому сонячні ванни необхідно суворо дозувати. Сонячні ванни приймаються дітьми в помірному русі, голову малюка при цьому необхідно захистити від прямої дії сонячних променів. Після ванни тіло дитини облити або обтерти водою 20-25 градусів і дати їй відпочити 20-30 хв. у затінку. Вихователі і медсестри повинні пильно спостерігати за самопочуттям дітей. Найоптимальніші для сонячних ванн є ранкові години: від 8 до 11 години. Для здорових дітей тривалість першої ванни повинна бути 4-5 хв., поступово доводити до 10 хв. одномоментного та 20-25 хв. сумарного перебування на сонці дітей молодшого та 30-40 хв. старшого дошкільного віку. Ослабленим дітям рекомендуються місцеві сонячні ванни, починаючи з 2 хвилин, кожного дня додаючи по 1 хв.

Прогулянки

Прогулянки на свіжому повітрі - також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним, не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря - добрий помічник у боротьбі з інфекцією.

Ходьба босоніж

Привчати до неї дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30-40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Обливання ніг

Місцеве загартовування стоп робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку - 25 °С. Тривалість процедури - 10-20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному - вода температури 37 °С, в іншому - 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім - у холодній (15 с). Після 2 - 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури води.

Полоскання горла

Також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25-27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Денний сон при відкритих вікнах

Загартовування дітей в дитячому саду обов'язково включає в себе денний сон у добре провітреному приміщенні. Через 15 хвилин після засинання дитини необхідно відкрити кватирку, за півгодини до пробудження кватирка повинна бути закрита.

ПРОФИЛАКТИКА ВИРУСНОГО ГЕПАТИТА

    Вирусный гепатит А (болезнь Боткина) - тяжелое заразное заболевание, при котором поражается печень, нервная система, происходит нарушение обмена веществ.

     Им заболевают в любом возрасте, но чаще - дети. Наиболее тяжело оно протекает у беременных женщин и у лиц с хрони­ческими заболеваниями.

    Источник инфекции - больной человек. Возбудитель заболе­вания - вирус. Больной выделяет его с калом, загрязняя окру­жающие предметы, почву, воду. Поскольку вирус устойчив к раз­личным воздействием, он может длительное время сохраняться во внешней среде.

  Чаще всего вирус передается от больного здоровому путем непосредственного общения, через инфицированные вирусом ру­ки, предметы ухода за больными, предметы домашнего обихода.

    Возникновение болезни возможно и при употреблении зара­женных вирусом пищевых продуктов и воды. Так заражаются преимущественно лица, которые не соблюдают правил личной гигиены после ухода за больным, посещения туалетной, перед приемом и приготовлением пищи.

    ЧТОБЫ ПРЕДУПРЕДИТЬ ЗАБОЛЕВАНИЕ ВИРУСНЫМ ГЕПАТИТОМ, НЕОБХОДИМО:

- соблюдать правила личной гигиены в быту и на работе (обязательно мыть руки перед едой, перед приготовлением пищи, после посещения туалетной и т. д.);

- овощи, фрукты и ягоды носить в сумке отдельно от про­дуктов, которые не подвергаются термической обработке; перед употреблением тщательно мыть их в проточной воде и обдавать кипятком;

- охранять пищевые продукты от загрязнения;

- молоко, воду - кипятить;

- содержать в чистоте кухню, жилые комнаты.

24 березня - Всесвітній день боротьби з туберкульозом

    Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я з 1993 року, в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу у 1882 р. В Україні, згідно з Указом Президента України № 290 від 22 березня 2002 року, встановлений Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається щорічно 24 березня. Туберкульоз вже давно перестав бути суто медичною проблемою. Це захворювання становить небезпеку для усього суспільства. Третина населення земної кулі інфікована туберкульозом. Щорічно у світі туберкульозом інфікуються 9 мільйонів людей. Багато хворих повністю виліковуються, проте півтора мільйони на рік помирає від цієї інфекційної хвороби.

          Туберкульоз – це інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях. Різноманітні мікобактерії туберкульозу – дуже стійкі в навколишньому середовищі. Збудник хвороби стійкий до дії кислот, спирту, тривалий час зберігається на постільній білизні, посуді та особистих речах хворого, в сирому молоці хворої на туберкульоз корови. Мікробактерії добре витримують нагрівання до + 85° С і охолодження до – 200° С. Не переносить мікроб дії сонячного опромінення, активного хлору дезінфектантів. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини. Ця хвороба підступна. Адже зараження туберкульозом відбувається не тільки повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), а й повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна і через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, спіпрацівників). Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії, ВІЛ/СНІД та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.

      Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися і безсимптомно, або виявляється лише один із симптомів.

    Для виявлення туберкульозу використовуються загальноприйняті методи: туберкулінодіагностика (реакція Манту), флюорографічне обстеження та лабораторні методи.

      Боротьба з цією хворобою в Україні має носити системний характер. Законом України від 16.10.2012 р. прийнято Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки. Розв’язання зазначених проблем можливе шляхом виконання протягом 2012—2016 років завдань, серед яких:

      - залучення громадських організацій до активної участі у протидії туберкульозу, забезпечення захисту населення з обмеженим доступом до медичної допомоги, підвищення рівня громадської обізнаності, розв’язання проблеми, пов’язаної з негативним ставленням суспільства до хворих на туберкульоз і ВІЛ-інфікованих осіб та їх дискримінації у системі охорони здоров’я; сприяння створенню належних умов для ефективної реалізації потенціалу та розвитку об’єднань громадян, які проводять діяльність у сфері протидії туберкульозу;

     - підвищення рівня обізнаності населення шляхом проведення лекцій, бесід, телепередач, розповсюдження соціальної реклами з питання запобігання захворюванню на туберкульоз.

ДИТЯЧІ ТРАВМИ ПРИ ОЖЕЛЕДИЦІ: ЩО РОБИТИ?

Взимку, особливо в другій половині, часто бувають ожеледиці. Коли температура різко змінюється з морозної на теплу, все починає танути, а зранку знову нас день зустрічає легким морозцем.

В таку погоду легко не лише підхопити грип, ГРВІ, чи ГРЗ, а й зіткнутись з неприємним явищем ожеледиці. При чому, вона небезпечна як для дорослих, так і для дітей. За статистикою, діти отримують травми різної складності значно частіше, ніж дорослі. Адже в дорослих краща координація рухів та й досвід ходіння вже більший.

А за дітьми треба пильнувати. Бо варто лиш на мить залишити дитину без нагляду, а вона вже полізе на якусь гірку, або просто послизнеться.

Крім звичайних синців та забоїв, ожеледиця може призвести і до більш небезпечних травм. Тому варто знати, як себе поводити, якщо дитина отримала ту, чи іншу травму.

Забій

Забій – це найпоширеніша травма при падінні і, напевно, найлегша. Проте, батькам не варто недооцінювати таку травму. Варто знати, що лід і холодні компреси можна прикладати до травмованого місця лише протягом перших 48 годин після падіння. Потім цього робити не можна.

Ні в якому разі не можна розтирати, масажувати і взагалі чіпати місце забою. Потрібно просто почекати, коли гематома розсмокчеться і зійде набряк. Якщо ж набряк не сходить, а стан дитини погіршується, варто звернутися до хірурга.

Розтяжки

Розтягнені м’язи – це не найгірше, що може трапитись під час падіння. Проте вони теж потребують догляду та уваги.

Обов'язково потрібно показати дитину лікарю. Він поставить діагноз і накладе при необхідності пов'язку. Крім того, лікар дасть рекомендації для найшвидшого одужання. Але найкращий лікар при розтяжках – спокій і час.

Переломи і вивихи

Більш серйозними, ніж забій, є вивихи та переломи. Вони можуть бути різної степені тяжкості і потребують обов’язкового втручання лікаря і спостерігання до моменту загоєння.

Серед явних симптомів подібних травм - різкий біль, швидко наростаючий набряк, неможливість рухати кінцівкою. Ні в якому разі не можна активно рухатись і ходити, поки не буде встановлено, що це не перелом, а вивих. При переломі шматки кістки можуть зміститись під час руху тіла і лікування буде проходити значно довше й тяжче. При найменшій підозрі на перелом треба викликати лікаря і знерухомити пошкоджену кінцівку.

Часто падіння на льоді закінчується вивихами. Важливо знати, що найчастіше це трапляється з вини батьків. Малюк падає, а мама або тато в спробі вберегти дитину від падіння, різко смикають його руку вгору. Тому такі травми можуть виникати, навіть, якщо вдалось уникнути падіння.

Травми голови

Найтяжчими в діагностиці і лікуванні є травми голови. Крім того, вони ще й дуже непередбачувані. Найчастіше струс мозку буває дуже непросто розпізнати через відсутність симптомів. Якщо ви точно знаєте, що дитина вдарилась головою, то необхідно показати його лікарю і виключити можливість закритої черепно-мозкової травми.

Бувають випадки, коли травма голови, що не проявляла ніякої симптоматики, стає причиною серйозних ускладнень, коми та навіть летального результату. Тому дуже важливим є термінове обстеження у лікаря, якщо дитина вдарилась головою.

Загальні поради

Щоб зменшити ризик падіння, переміщайтесь по льоду слід дрібними кроками, не розставляючи ноги широко і зігнувши їх трохи в колінах.

Спускатися і підніматися на гірку краще боком, приставним кроком, уникаючи схрещування ніг. Так тілу найлегше буде утримати рівновагу.

Головним при падінні – падати правильно. При падінні треба групуватись і не виставляти руки вперед. Таким чином ви уникнете переломів і тяжчих травм. Вчіться правильно падати - це вміння стане в нагоді не тільки на льоду.

Важливим фактором є взуття. Ретельно підбирайте зимове взуття і собі і дитині. Воно має щільно облягати ногу і не ковзати.

Об’ємна хутряна шапка не тільки зігріє холодною зимою, але і знизить ризик отримання травми голови.

Не можна сварити дитину, якщо при падінні вона забруднила одяг. Іншого разу вона при падінні старатиметься не забруднити одяг, але натомість отримає травми.

Пам’ятки для дітей на теми безпеки життєдіяльності

“ЗАПАМ'ЯТАЙ ВАЖЛИВІ НОМЕРИ ТЕЛЕФОНІВ”

101 — рятувальна служба (також пожежна охорона). Дзвони при пожежі та коли потрапив у будь-яку складну ситуацію.

102 — міліція. Дзвони, коли тобі загрожує небезпека від незнайомців або якщо побачив злочин чи дорожньо-транспортну пригоду.

103 — швидка медична допомога. Дзвони, коли отримав серйозну травму, погано почуваєшся або побачив, що комусь стало зле.

104 — газова служба. Дзвони, коли відчуваєш запах газу.

“ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА”

• Не бався з сірниками, запальничками, жаринками;

• Не вмикай телевізор та інші електроприлади за відсутності дорослих;

• Не користуйся газовими приладами, коли ти вдома сам;

• При загасінні газу водою вимкни плиту та відчини двері і вікна для провітрювання;

• Якщо відчуваєш запах газу, у жодному разі не вмикай світло та електроприлади;

• Якщо відчуваєш запах газу, негайно сповісти про це сусідів та залиш квартиру;

• При виникнені загаряння залий малий вогонь водою, накрий килимком чи товстою ковдрою;

• При розповсюдженні вогню покинь житло, затуливши рот та ніс вологою тканиною та пересуваючись якомога ближче до підлоги, бо там більше кисню для дихання;

• При виникнені пожежі не відчиняй вікна, щоб не підживлювати вогонь притоком свіжого повітря;

• Якщо вогонь відрізав шлях до виходу, виходь на балкон, зачини за собою двері та голосно клич на допомогу;

• Якщо полум’я охопило одяг, у жодному разі не біжи — вітер буде його посилювати. Падай на землю та, катаючись по ній, намагайся збити вогонь.

“САМ УДОМА”

• Навчись користуватися дверним вічком;

• Не відчиняй двері нікому сторонньому, навіть людині в службовій формі та дитині;

• Не називай власну адресу по телефону, навіть якщо особа, яка телефонує, переконує тебе що знає твоїх батьків;

• Не кажи особі, яка зателефонувала, що ти вдома сам;

• якщо хтось ззовні намагається проникнути до вашого житла, дзвони до міліції “102”, або звертайся з вікна по допомогу до перехожих;

• Не дражни тварин, навіть домашніх;

• Ліки тобі мають давати лише батьки;

• Не чипай термометр, він містить сильнодіючу отруту — ртуть;

• Не виходь на відкритий балкон;

• Не перехиляйся через підвіконня;

• Не бався з ножем та іншими гострими й дрібними предметами.

“РОЗВАГИ НА ВОДОЙОМІ”

• У ясний день захищай голову панамою;

• Виходь з води як тільки відчуєш, що тобі холодно; не можна переохолоджуватись у воді, це призведе до простуди;

• Не хапай під водою за ноги інших купальщиків;

• Не утримуй силою під водою інших купальщиків — вони можуть захлинутися;

• Не лякай зненацька людину в воді;

• Не пірнай у неперевірених місцях;

• Не користуйся човном чи іншим плавальним засобом без супроводу дорослих;

• Не запливай на глибоке місце на матрасі, крузі чи іншій гумовій іграшці;

• Уникай тривалого перебування під прямими сонячними променями;

• Взимку не заходь на слабкий лід;

• Переконайся, що лід міцний, і тільки після цого в супроводі дорослих катайся на ковзанах на замерзлій водоймі;

• Не пробивай лід на водоймі, оминай ополонки;

• Навесні під час танення льоду в жодному випадку не виходь на водойму.

“ДОРОЖНЯ АБЕТКА”

• Переходь дорогу тільки “зеброю” на зелений сигнал світлофора;

• Користуйся підземними переходами;

• Не перетинай дорогу в недозволених місцях;

• Не випускай зненацька перед транспортними засобами;

• Не сідай до міського транспорту без супроводу дорослих;

• На зупинці трамвай обходь тільки попереду, автобус і тролейбус — позаду;

• Не грайся та не катайся на санчатах, лижах, роликах, ковзанах поблизу проїжджої частини.

“ПРОГУЛЯНКА”

• Не підбирай із землі жодних предметів, вони можуть бути небезпечними;

• Не запалюй петарди;

• Для розваг обирай місця, де знаходиться багато людей та дітей, і де тебе добре будуть бачити рідні;

• Не грайся біля будівництва, в кущах, коморах, підвалах, горищи тощо;

• Не грайся в м’яча та не катайся поблизу дороги;

• Не вихваляйся своїми новими або дрогими іграшками, щоб не викликами заздрощі та спокуси відняти або викрасти їх у тебе;

• Не розводь багаття у дворі, на подвір’ї без нагляду дорослих;

• Намагайся уникати конфліктів та не затівай ніяких сварок;

• Не ставай на каналізаційний люк — він може перевернутися і тяжко травмувати.

“ПРИРОДА”

• Не ламай гілок та кущів — зелені дерева й рослини очищують повітря та збирають пил;

• Не їж незнайомі ягоди та плоди — серед них можуть бути отруйні;

• Зам’ятай зовнішній зовнішній вигляд дурману, болиголову, цикути, вовчого лика — не чіпай ці рослини;

• Ягода конвалії отруйна, не бери її до рук;

• У жодному разі не чіпай ніяких грибів — середни них можуть опинитися смертельно отруйні;

• Ніколи не їж незнайомі страви та не пий незнаймі напої;

• Не дражни та не знущайся з тварин;

• Не дражни та не знущайся з тварин;

• Не чіпай бджіл, ос, джмелів, павуків;

• Не розривай нір — там може знаходитись небезпечна тварина чи комаха;

• Не дратуй собак, не забирай у них їжу — вони будуть її захищати та можуть укусити;

• Не бери до рук та не гладь бродячих кішок — вони можуть бути хворими;

• Якщо тебе вкусила якась тварина, негайно звернись до близьких;

• Кошачі подряпини слід обробити перекисом водню та змастити зеленкою;

• Не дражни домашніх птахів — півень може боляче вдарити дзьобом, а гусак пощипати;

• Не дратуй домашню худобу — коза чи корова можуть завдати травм рогами, а кінь — вдарити копитами.

“СТИХІЙНІ ЛИХА”

Гроза — сховайся в укриття:

• На відкритій місцевості знайди заглибину чи кущ;

• Не ховайся під металевими конструкціями;

• Не ставай під високими деревами &‐ у них може поцілити блискавка;

• Не сиди біля відчиненого вікна;

• Не світи лазерним ліхтариком у хмари, існує версія, що це притягує блискавку.

• Надай допомогу слабшому за себе;

• Сигналізуй рятівникам з вікна (можна використати яскраву тканину), щоб тебе помітили;

• Промочивши одяг, по можловості зміни його на сухий;

• Якщо необхідно покинути приміщення, а вода на вулиці сягає вище рівня чобіток, радимо надіти по кілька великих поліетеленових пакетів на кожну ногу та примотати їх під коліном — це допоможе зберегти ноги сухими.

Землетрус — вийди на відкриту місцевість:

• Негайно залиш будівлю;

• Якщо вийти неможливо, шукай порятунку, знайшовши безпечне місце (під столом, у дверному отворі);

• Не підходь до засклених вікон, дверей, шаф — є небезпека травмування уламками розбитого скла;

• Не користуйся ліфтом — імовірна його зупинка та блокування між поверхами;

• Якщо поштовхи застали тебе посеред велиці, тримайся далі від дороги та висотних будівель.

Буря — сховайся у безпечному місці:

• Намагайся сховатися у будь-якій будівлі;

• Якщо ти знаходишся вдома, міцно зачини всі вікна та двері;

• Якщо ти перебуваєш на вулиці, знайди заглиблення в землі та сховайся в ньому (яма, неглибокий рів);

• Ховаючись на рівній поверхні, знайди опору, за яку ти можеш міцно вхопитися (кущі, великі каменюки, бордюр тощо);

• Не хапайся за телеграфні стовпи або білборди, щоб утриматись.

“НЕЗНАЙОМЦІ НА ВУЛИЦІ”

• У жодному разі не сідай в машину до незнайомої особи, хоч би як тебе не вмовляли;

• Не вступай у розмову з незнайомими людьми на вулиці;

• Не приймай ласощів з рук сторонньої людини;

• Ніколи не йди з чужою людиною на її запрошення подивитися фільм, погратися іграшкою, зустрітися з близькими тощо — це може буи небезпечно;

• Якщо незнайомець силою намагається тебе кудись вести, не соромся голосно кликати на допомогу;

• Не дозволяй чужій людині цілувати тебе та голубити — це дозволено лише близьким;

• Не говори нікому, що ти залишаєшся сам, удома нікого нема;

• Не заходь до ліфту зі сторонніми людьми;

• Не користуйся ліфтом без супроводу дорослих членів твоєї родини;

• Не давай нікому ключі від квартири;

• За необхідності звертайся по допомогу до люей, які виконують службові обов’язки: міліціонер, військовий, касир, кондуктор тощо;

• Якщо незнайома особа просить тебе провести її, бо їй стало зле, не погоджуйся — виклич швидку допомогу.