Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 148 Дніпровської міської ради

 





Сторінка музичного керівника

                                           

 

 

Музичний керівник КЗДО № 148 ДМР

 

Кизима Ірина Анатоліївна 

 

  Які   вони, сучасні  діти ?  - неначе  у  садочку  квіти ,

Для  щастя  й  радості  зростають ,

в руках  своїх  весь  світ  тримають .

Красиві  і   талановиті , їх  погляди  й  думки відкриті ,

Всі  заслуговують  уваги  та  особистої  поваги ,

А  ще любові  й  розуміння , бо  це – майбутнє  покоління .

Такі  вони  сучасні  діти – і я  не  можу  не  радіти  ,

Із  приводу  того , що  маю : я  їх  виховую  й  навчаю !
 
 
        Музичне виховання  в КЗДО № 148 ДМР  організовано  згідно Базового компоненту дошкільної освіти (нова редакція). Для  розкриття  творчої  обдарованості  та  музичних  здібностей  дітей, для розвитку творчого  потенціалу  та  креативного мислення  дошкільнят музичний керівник  Кизима Ірина Анатоліївна  використовує в своїй роботі  авторську програму  та  методичні рекомендації Т.С.Науменко  «Музичний розвиток дітей від 2 до 7 років», програму розвитку, навчання  та  виховання   дітей  «Дитина в   дошкільні роки»  Л.Крутій, програму виховання і навчання дітей від 2 до 7 років "Дитина".
        План свят та розваг планується згідно програмних вимог і затверджується завідувачем ЗДО. Свята  та  розваги в ЗДО   плануються  згідно  вікових, фізичних, морально-духовних  та етичних норм.  
         Музичним  керівником  постійно ведеться рубрика «Дзвінкоголоса  сторінка» в кожній віковій групі, яка надає  можливість розкрити  єдність  музичного  виховання з  усіма  видами  організації  життєдіяльності  дітей  в  ЗДО,  батькам  вихованців  отримати постійну  інформацію  щодо  музичного  розвитку  дітей.
 

 

  

 
 

 

 

Вірш Надії Красоткіної «Вдягни свою чудову вишиванку».
Читає музичний керівник КЗДО № 148 ДМР Ірина Кизима

https://www.facebook.com/100021859430161/videos/742605450250694/

 

Участь в онлайн-флешмобі до Дня Вишиванки

https://www.facebook.com/groups/3470133413093167/permalink/5734547553318397/

 

 

 

Розвиток творчості   дитини  засобами  музичної  діяльності 
                                                                 
                                                                                                          Музика відкриває  шлях до досконалості...
                                                                                                                                                          Сюнь-Цзи
      Реформування системи  освіти передбачає  розбудову  дошкільної  освіти на  засадах  гуманістично-особистісного підходу та одним з пріоритетних  завдань  визначає  розвиток  творчої особистості дитини.  Перші прояви  творчості припадають  на етап  дошкільного  дитинства. Ця проблема  досить  різноаспектна. Але  треба  знати, як сформувати творчу, інтелектуально  розвинену  особистість.
      Творчо  спрямованій  особистості  притаманні: активність у мисленні та  діях, ініціативність, наявність певних нахилів , здібностей інтересів, творчої  уяви; небайдуже ставлення  до навколишньої  дійсності, здатність помічати, переживати, творити нове; отримувати задоволення від  результату й  власне процесу творення; достатній рівень  життєвої компетентності. Слід визначити право дитини  на  активність, самостійність, ініціативу у виборі виду діяльності, способів дій. Неприпустиме  жорстоке, безальтернативне управління  творчою діяльністю малюків, яке ґрунтується  на  авторитарності дорослого й постійному нав’язуванні регламентних норм, зразків, шаблонів та власного бачення.
       Серед багатьох видів мистецтва найбільш емоційним  за своєю природою є музика. Вона розглядається  як естетичний засіб опанування  та пізнання емоційно-естетичного світу людей. Цей вид мистецтва впливає на становлення  особистості  дитини, збагачує почуття та уявлення, сприяє формуванню  вміння  відчувати ритм та мелодійність  твору, здатність адекватно реагувати  на них своїм  голосом та рухами, розвитку інтересів  до  різних музичних інструментів.
       Творча активність дошкільнят формується  частіше на музичних заняттях, де головними завданнями стають: 
       • Сприяння практичному засвоєнню музичних знань.
       • Допомога  увійти у світ музики, відчути та пережити її чуттєво.
       • Стимулювання  самостійної творчої  активності дитини.
       • Розвиток  творчої  фантазії та  уяви.
       • Залучення  до  українських  народних  джерел. 
      Щоб  спонукати дітей  до власної творчості, треба  підготувати їх формуючи певні  уміння та  навички. Для  цього використовують  багато  музично-дидактичних, пальчикових ігор та  артикуляційних  вправ.
       Під час виконання  вправ, водіння хороводу, танців створюються сприятливі  умови  для  формування  позитивних рис дитячої особистості і навіть долання індивідуальних негативних проявів; для  становлення усіх психічних процесів дитини, її морального, розумового, естетичного  виховання і спеціального музично-рухового  навчання.

 

 

Музикотерапія   в   дитячому  садочку

 

                                                            

     Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій. 
Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.
    На сучасному етапі музична терапія далеко просунулася в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Відповідь на запитання, чому музика настільки сильно торкається глибин нашої різноманітної особистості, потрібно шукати в минулому, коли ми ще були в материнській утробі й відчували музику ритму материнського серця, музику її тіла, музику її подиху й голосу. Жінка, яка носить у собі майбутнє життя, сама своїм духовним “баченням” ніби наносить “візерунки” на матрицю постнатального життя своєї дитини. Так мудра природа підготовлює дитину до сприйняття світу ще в утробі матері.
Багато досліджень довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання, змінює кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій. Дітям музикотерапія допомагає збагатити знання про навколишній світ, прищепити любов до музики, навчити слухати й розуміти, як і про що розповідає музика. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на розвиток і виховання малят, необхідно враховувати особливості дітей.
        “Музика, як будь-яке мистецтво, допомагає дітям пізнавати світ, виховує дітей”, – так визначив роль музики у формуванні особистості композитор Дмитро Кабалевський. У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.
       Педагоги дитячого садка помітили вплив музики на поведінку дітей. Методи музичної терапії можна розподілити на активну (експресивну) і пасивну (рецептивну). Музикотерапія як активна — це коли діти активно проявляють себе в музиці, так і пасивна — коли дітям пропонують музику тільки слухати. Музикотерапія — це спеціалізована форма психотерапії, яка заснована на музиці. Музикотерапія як цілісне використання музики в якості основного та ведучого фактора дії на розвиток дитини включає такі напрями, як вокалотерапія (співи), музикотерапія в рухах (танці, музично-ритмічні ігри), музикування на музичних інструментах та інші. 
     Так, ритмічні завдання, які надаються дітям у дитячому садку, допомагають активізувати та пробуджувати інтерес дитини до діяльності.
    Якщо дитина проявляє себе в ритмі, це говорить про те, що в неї міцніє її вольовий початок, без якого неможливі ні навчання, ні робота. Ритмічні ігри дуже подобаються дітям. Найпростіший спосіб організації гри — повтор дитиною рухів дорослого. Дорослий виступає ведучим у грі-імпровізації, а дитина одночасно і спостерігає за ним, і намагається копіювати його. Дорослим зовсім необов’язково мати хореографічну підготовку для рухових імпровізацій. Основою для них послужить танцювальний досвід, що є в кожного, і звичайний вибір виразних рухів: кроки, стрибки, жести, міміка, рухи корпуса, пересування в просторі приміщення. Досить передати в рухах загальний характер музики, зв’язати пластику рухів із музичним звучанням.
    Такі спільні ігри-імпровізації спрямовані насамперед на розвиток у дитини відчуття його емоційного благополуччя. Це відчуття в дитини буде пов’язано зі здатністю до природних, вільних, координованих рухів. Точність і спритність рухів, їхнявідповідність пережитим емоціям, а головне, задоволення, яке дитина одержує під час рухів, — вірний показник її емоційного благополуччя. При цьому не треба спеціально вивчати з дитиною танцювальні рухи, псувати гру тренажем і проробленням деталей задуманої дорослим танцювальної композиції. Вільні, імпровізовані танцювальні рухи дорослого виступають тут головним і єдиним способом досягнення потрібного результату. 
    Дорослому треба своїми діями спонукати дитину до рухового заповнення всього простору кімнати, у якій проходить гра. Важливо, щоб весь ігровий простір був освоєний дитиною, щоб вона могла в ньому орієнтуватися і не боялася робити в кімнаті різноманітні пересування. Оскільки дорослий є ведучим у грі, він може продемонструвати дитині прийоми освоєння простору, підключивши вигадку, гумор і спритність. Наприклад: він може зненацька перемінити рух уперед на “задній хід”, наприкінці музичної фрази присісти на стілець, заплутати рух у центрі кімнати частими переходами в різні її кінці і т. д. Звичайно, ці дії мають відповідати характеру музики, перетворюватися у виразні епізоди або міні-сюжети. Діти ж сприймають подібні дії як забавні ігрові ситуації, що активізують їхню увагу і реакцію. 
    Варто розвивати здатність дитини попадати в метричну сітку, відчувати пульсацію. Досягти цього також можна за допомогою ігрових прийомів, зв’язуючи рухи з пізнавальними образами тварин або казкових героїв. Злагоджені, ритмічні рухи мають колосальний терапевтичний ефект. Особливо значним ефект ритмічного оstinato (від італ. Оstinato — багаторазово повторюваний ритмічний або мелодійний оборот) — згадайте всесвітньо відомий “Танець маленьких каченят”. Під час виконання колективом єдиного руху в єдиному темпі та ритмі за допомогою остинато створюється енергообмін усіх учасників у дійстві, який має спрямований психологічний ефект: це своєрідна терапія. Ритмічна впорядкованість рухів народжує в дітей позитивні емоції, діти відчувають радість від спільної діяльності в процесі ігрового спілкування, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.
      На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизаються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.

     Особливість елементарного музикування в тому, що всі діти мають можливість проявити себе творчо. Діти стають творцями легко та із задоволенням, з радістю. Користуються можливістю не використовувати те, що існує, а вигадують самостійно.
    Ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології ми намагаємося відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими. 
Емоції впливають на всі психічні процеси: на відчуття, сприйняття, уяву, мислення, волю, пам’ять. Радісний, щасливий настрій дитини є основою її фізичного і психологічного здоров’я, доброзичливого ставлення до людей, навколишнього світу.
     Дітям на заняттях із музикотерапії пропонується ігровий матеріал для розвитку тактильного сприйняття (м’які іграшки, ґумові іграшки за методикою М. Монтессорі). У віці від 1 року до 3 років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан — бадьорий, задерикуватий під час слухання пісні “Конячка” О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий під час слухання пісні “Кішка” Ан. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її під час повторного прослуховування. 
     Особливо важливою ланкою музикотерапії є формування музично-сенсорних здібностей у дітей дошкільного віку. Музичне переживання, власне кажучи, завжди є сенсорним, оскільки музика — і найпростіші співзвуччя, і складні образи — насамперед сприймається чуттєво. Тому сенсорні процеси є показниками цілісного сприйняття, розрізнення виразних почуттів, а також проявів, пов’язаних зі сприйняттям окремих властивостей музичних звуків, що особливо важливо для дітей молодшого віку. В основі розвитку їхніх музично-сенсорних здібностей лежить вслухування, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звука — висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини, до програми з музикотерапії включені музично-дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звука.
      Дітям на другому році життя пропонуються дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на третьому році життя музично-дидактичні ігри дещо ускладнюються. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад: у грі “Чий будиночок?” дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. 
     Виконанню поставлених завдань із музикотерапії сприяє програмний репертуар. Для дітей на другому році життя він складений із контрастних за характером творів, нескладних за змістом, які відбивають яскраві, близькі дітям образи (“Ах, вы, сени” — російська народна, спокійна “Колискова” М. Красева, “Конячка”, “Автомобіль” М. Раухвергера). Дітям на третьому році життя пропонується складніший репертуар. У ньому пісні, що відображають явища природи (“Осіння пісенька” Ан. Александрова, “Зима пройшла” Н. Метлова), близькі й зрозумілі дітям образи (“Заинька” М. Красева, “Лялька” М. Старокадомського), народні мелодії, інструментальна музика.
      Важливим елементом музикотерапії є виразне виконання музичного твору. Разом із тим під час роботи необхідні наочні прийоми, що залучають дитину до музики, — показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорово сприйманий образ сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. Із цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
     Групова пасивна музикотерапія (прослуховування музики) проводиться два рази на тиждень, склад групи — 8-9 дітей. Музика допомагає змінювати настрій дітей, відволікає від розчарувань, зменшує тривожність.
     У дитячому садку використовується прийом групової вокалотерапії. Співи — це важливий метод активної музикотерапії, тривалість заняття 10-15 хвилин, група з 8 дітей розташовується в замкнутому колі, ведучий співає разом з дітьми. Пісні підбираються відповідно до настрою групи. Не один рік у дитячому садку існує вокально-фольклорний гурток “Калинонька”. Діти з бажанням та задоволенням виконують українські пісеньки. 
     Кожен ранок у дитячому садку розпочинається з ранкових музичних привітань. Під чарівні звуки музики дітей запрошують до спортивної зали на ранкову гімнастику. У дітей створюється позитивний настрій, діти ефективно спілкуються. Музичні привітання налаштовують дітей на добрий настрій та успіх протягом дня.
     Вихователі та музичні керівники, добре знаючи дітей, їхні інтереси, індивідуальні особливості, прагнуть зробити кожен день перебування дітей у дитячому садочку радісним та змістовним. З метою формування оптимістичного і життєствердного світогляду дошкільнят, гармонізації їхнього внутрішнього світу, вміння радіти життю в дитячому садку музичним керівником разом із вихователями за допомогою спеціально відібраної музики були розроблені сеанси практичної музикотерапії.
Сеанс “Доброго сну” — де зібрані колисанки у виконанні Віктора Непомнящего, Ірини Горбатюк, тріо “Либідь”, Лідії Михайленко, Ніни Матвієнко, Росави…
     Слухаючи музику цього сеансу, діти швидко засинають їм сняться гарні сни. Колисанка — це музика з повільним темпом і чітким ритмом. Гіперактивним дітям цей сеанс заспокоює нервову систему. 
Сеанс “Доброти” — цей сеанс містить музичні композиції зі старих добрих мультфільмів, музично-літературні композиції за дитячими казками, де звучать голоси казкових персонажів, пісні: “Большой секрет для маленькой компании”, “Настоящий, верный друг”, “Если добрый ты”… Ці пісні й сьогодні зігрівають любов’ю дитячі душі, вчать добрим, чесним і миролюбним відносинам з тими, хто оточує.
      Сеанс “Наші друзі” — відбірка пісень про наших маленьких друзів — тварин та комах: “В траве сидел кузнечик”, “Два веселых гуся”, “Песня овечек”, “Песенка Муренки”, “Лесной олень”… Пісні минулого й сучасності втілюють душевну гармонію, демонструють еталони доброго, чуйного ставлення до братів наших менших.
Сеанс “Усмішки”. Усмішка — це духовний дар, вона дає кожному наснагу і примножує духовні здобутки. В цьому сеансі зібрані веселі, яскраві, мажорні пісні. Ці пісні створюють позитивний настрій, надають відчуття радості, віру в добро.
Сеанс “Звуки природи” — так звана екологічна музика. Усі звуки, що існують у природі, чинять підсвідомий вплив на психіку людини. Благотворно впливає шум листя і спів птахів — діти розслабляються і зливаються з природою. Шум хвиль позитивно впливає на емоційний стан дитини.
     Музикотерапія також сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
   Але найголовніше — це “школа почуттів”, що формується завдяки особливій властивості музики — викликати співпереживання слухачів.
    Отже, залучення дошколят до різних видів музичної діяльності з використанням прийомів та методів музикотерапії, сприяє успішному розвитку їхньої творчої активності. Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

 

 


 

1 жовтня

Усесвітній день музики

 

Без музыки жизнь была бы ошибкой (В.Ф.Ницше)

 

     Усесвітній день музики заснований 1 жовтня 1975 року за рішенням Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО. Одним з ініціаторів створення цього свята був відомий композитор — класик XX століття — Дмитро Шостакович.

    Музика як засіб вираження емоційних пережи­вань і досягнення гармонійного душевного стану відо­ма людству давно. В африканських печерах збереглися наскельні малюнки давніх племен, на яких зображені люди з музичними інструментами. Це свідчить про те, що музика не старіє — вона житиме доти, доки існува­тиме людина. Дивовижну здатність музики викликати радість, сприяти розвитку мовлення та стабілізації пси­хіки вчені засвідчують давно. Давайте частіше наповнювати життєдіяльність дошкільників сонячною мажорною му­зикою.

 

ЧИ  ЗНАЄТЕ  ВИ  ЩО ...


1
2
3